Хто і як робить святих в інституті історії України НАНУ
Звісно, їх там ніхто не робить, та й не може робити, бо завдання цієї
поважної організації зовсім інше. Та, хай як дивно, у Кіровограді
з’явився документ, що свідчить про протилежне…
Ще й досі "на службі государєвой"... Всім кіровоградцям за командою «невидимого і невідомого дяді» довгий час розповідають про день міста та його вік з числом 256. Зомбування з підробною
датою заснування міста, героїчною фортецею збудованою, за твердженням
навіть Олександра Пашутіна, для оборони від татар та запорожців.Але ж це була не чия небудь земля, а саме Земля Війська Запорожського Низового…
Шановний читачу, думаємо, що для тебе звістка про
вшанування полеглої козацької Вороньківської сотні в бою з більшовицькими
головорізами на ріці Трубіж у 1919 році і встановленням полеглим героям
величного гранітного пам’ятника в Пантеоні Слави села Вороньків, була приємною.
Пам’ятник встановлено ініціативною групою від Товариства Відродження
української нації та з дозволу на це сільської ради Воронькова. Не минуло й
тижня, як, під тиском державної влади, сільська рада приймає нове рішення після
виборів до місцевих рад змінити напис на пам’ятнику і пам’ятній плитті у його
підніжжі. Що ж так стривожило сучасну комуно-олігархічну так звану українську
владу?
Київський обласний осередок ВГО «ТВУН» спільно селищною
радою села Вороньків, що на Бориспільщині, 24 серпня ц.р. встановили пам’ятника
на честь полеглої в бою з більшовиками на ріці Трубіж козацької Вороньківської сотні,
Переяслав-Хмельницького полку. В попередніх публікаціях ми уже інформували
тебе, шановний читачу, і про ініціаторів спорудження пам’ятної могили полеглим
вороньківцям на ріці Трубіж, Андрія Свирида і Віктора Швагруна, та їхні
митарства у владних коридорах. Зрештою, якби не добра воля Голови селищної ради
села Вороньків Заборного Ігора Михайловича та сільських депутатів, то
виготовлені пам’ятники і далі лежали б без
належного застосування як просте каміння. То ж сердечна дяка вороньківській
громаді та Ігореві Михайловичу за цей патріотичний вчинок.
Останнім
часом з різних інформаційних джерел ллється інформація про необхідність
об’єднання українського та російського футбольних чемпіонатів. Мовляв,
це значно підвищить рівень українського футболу. Схвальну оцінку цій
ідеї вже дали власники найпотужніших українських футбольних грандів –
київського "Динамо” та донецького "Шахтаря”. На сайті УНІАН, приміром,
нещодавно було розміщено висловлювання генерального директора ФК
"Шахтар” пана Палкіна. Він з розпачем повідомив, що прямо зараз, на
жаль, об’єднати чемпіонати неможливо через певні причини. Натомість він
по-стаханівськи видав нагора іншу пропозицію – працювати над формулою
розиграшу єдиного кубку, втіливши яку й буде зроблено значний поступ на
шляху до остаточного об’єднання чемпіонатів. Для пана Палкіна розиграш
кубку України є "не таким вже рейтинговим”. Як футбольний вболівальник
зі стажем та український патріот рішуче заперечую необхідність
будь-якого злиття українського футболу з російським і на це є кілька
вагомих причин.
Нація Ісполинів… Держава має економію на виплатах пенсій… Як
це дико и брутально! І все для того, щоб стати «Нацією Ісполинів» чи«нищити пересічних маленьких українців» ?
Козаки-бугогардівці у День Незалежності
здійснили святкову подорож місцями боів за незалежність у степовому краї.Предметом уваги стали могили борців та
місцябойових дій козаків-холодноярців.
Ще двадцять років тому на ці сторінки української історії було накладене табу.
Напередодні Свята Прапора 23 серпня в Україні святкуватимуть День Українського Державного Прапора.
Судячи з назви, свято велике, і по духу теж, але у наших законотворців
не вистачило духу зробити його вихідним днем постійно. Все одно напередодні Дня
Незалежності, відверто кажучи майже всім не до роботи.
Андрій
Богданович чекає…прильоту літаків. Вперше
це було вдалекому 1924, коли «совєтська власть» організувала з колишньої
столиці перший український пасажирський авіарейс Харків-Єлисаветград-Одеса.Нині в
Кіровограді, як і належить бути в місті з прибамбасами є Державна Льотна Академія, але немає летовища,
що донедавна звалися аеропортами. Як це класично мрійливо по-українськи – замість «лелеки летять» чи «грачі
прилєжтелі..»- літаки прилетіли…
Показна релігійність замішана на політиці
чужинських інтересів найбільш характерна риса для України. Хто по що … Одні
біжать цілувати руку до московського попа, інші слухати проповіді небілої
людини з Африки, треті голяться під казанок та співають –«хара, крішна, хара…».
Український світ, який намагається не помічати Москва, і точно здурів…
Україну
знову лихоманить чужинським релігійним угаром через приїзд- наїзд
московського гостя. Цього разу багато хто раболепно плазує перед гостем.Московський патріарх Кирило
(Володимир Гундяєв) таки давно накинув
оком на сусідню
Україну, і поводить себе по-хазяйськи нахабно, і уже почувається тут, як ніби у себе вдома.
На Кіровоградщині у самому розпалі сезон археологічнх
розкопок. Група журналістів на чолі із завідувачкою відділу охорони культурної
спадщини Кіровоградської облдержадміністрації Надією Лісняк завітали на
розкопки, що їх провадить експедиція викладачів і студентів Кіровоградського
педагогічного університету ім. В. Винниченка у селі Торговиця
Новоархангельського району.
Німецькі інвестори вже тривалий час не можуть отримати необхідну
документацію для втілення свого довгострокового проекту на власному
цементному заводі в Донецькій області.
Німецький підприємець подає до суду на президента України через
неповернення податку на додану вартість. Українська бюрократична система
ледь не довела його фірму до банкрутства.
„Одесса всегда была русской!”. „Какие же вы одесситы,
если говорите по-украински!”…
Ці та подібні „перли” нині можна почути від деяких
осіб, які називають себе „карєннимі адєсітамі”, при тому, здебільшого,
безпідставно. Але диму без вогню не буває. Російська мовна та культурна
атмосфера створювалася в місті цілком штучними методами переважно за
часи Радянського Союзу, а не за російської імперії. Серед різноманітних
брудних засобів, в арсеналі був передовсім „російський міф Одеси”...
ХАКЕРСЬКА
АТАКА НА ЖУРНАЛ "СУРМА" Козацький
журнал
"Сурма" - знову з Вами! Добре знаний у світі і Україні та за її межами
часопис
має як чимало друзів так і ворогів. Днями було організовано потужну
хакерську атаку. Сайт впав. База даних, ймовірно, знищена. Нам так і не
вдалося отримати від адміністрації системи Укоз хоч якихось пояснень...
Більше того, нам вже не належить і доменне ім*я! Хтось зареєстрував на
себе і схожі...
В Україні зникають
інтернет-видання… Тільки пішли
чутки
про можливі реєстрації та
перереєстрації та інші утиски, як почали зникати з мережі інтернет
сайти, що
дозволяли собі критично висловлюватися про владу та події в Україні.