Верховна Рада України запрацювала і тут все почалось… Знову заклики і викрики. Відсутність єдиної програми, злагодженості дій опозиційних сил призводить до незрозумілих дій. Ніхто не розуміє, що робити, чого домагатись, за що скандувати, а найголовніше, хто ж все-таки буде «босом» опозиції.
Самі не розібравшись всередині себе, чудять опозиційні нардепи тепер уже і в залах ВР України. Вимагали опозиційні сили багато всього на одній із останніх погоджувальних рад. Тут лунали вже давно всім відомі гасла щодо відставки міністра внутрішніх справ України, «припинення політичних репресій» проти учасників Євромайданів, необхідності заслуховування генерального прокурора України у парламенті, необхідності створення тимчасової слідчої комісії задля пошуку конструктивних шляхів вирішення наявних проблем, адже наявна ситуація лише загострюється. Спікер погодився розглянути питання щодо тимчасової слідчої комісії, однак тут знов халепа, опозиціонери, не дочекавшись відповідей, покинули сесійну залу. З ким же із представників опозиції дискутувати?
При чому, встиг пропіаритись за рахунок Євромайдану вже і пан Ляшко. Давно його не було чутно, мабуть знову вили заточував, натхнений останніми «небувалими піар-досягненнями» свого «побратима» Портнікова. Кожем’якін з Аваковим на наступному фракційному засіданні  взагалі якісь претензії хочуть висловити керівництву «Батьківщини» та ініціювати на розгляд питання щодо неефективності діючої практики прийняття тактичних рішень та необхідності її кардинальної зміни.
Якщо ж подивитись зі сторони на весь цей опозиційний гармидер, то одразу можна згадати басню Крилова: «Лебідь, рак і щука». Якщо так продовжувати – діла не буде. Тож, може треба спочатку розібратись всередині себе, вибудувати чітку програму з конкретними пунктами її виконання, і тільки тоді іти з цим всім в люди? Хоча, якщо у опозиції завдання робити все, аби було тільки гірше, то немає чого і дивуватись…

Сергій Поличевський, "Политический герменевт”