Щомісячний
моніторинг теленовин восьми загальнонаціональних телеканалів, який
здійснює Академія української преси (АУП ) спільно з Інститутом
соціології Національної академії наук України, засвідчив різке
збільшення частки політичних новин у перший тиждень грудня, зазначив під
час презентації результатів моніторингу президент АУП Валерій Іванов.
"Вони повернулися обличчям до кризи", - сказав експерт. Водночас він
вважає, що зламу в політиці телеканалів не відбулося. А сплеск уваги до
політичних подій у перший тиждень грудня був зумовлений тим, що влада
похитнулася і власники телеканалів тимчасово дали журналістам більше
свободи.
З
цією оцінкою погоджується і голова правління міжнародної громадської
організації "Інтерньюз-Україна" Костянтин Квурт. В інтерв'ю DW він
зауважив, що всі, хто обіймає керівні посади на національних
телеканалах, серед яких і громадяни Росії, залишилися на своїх місцях.
"Проте події на Майдані висвітлювалися так широко, що секретар Ради
нацбезпеки Андрій Клюєв був змушений просити телеканали висвітлювати ці
події менше. Це означає, що в цей період тележурналісти виконали свою
суспільну функцію і подавали новини більш-менш збалансовано", - сказав
Квурт.
Найбільша увага президенту
Коментуючи
результати моніторингу АУП, завідувачка відділу соціології культури і
масової комунікації Інституту соціології Національної академії наук
Наталія Костенко зазначила, що телеканали оперативно подавали новини про
розвиток подій упродовж дня. Через це в головному вечірньому випуску
новин канали мусили вдаватися до прямих включень з місць подій, аби не
повторювати застарілі денні новини. "У більшості каналів це було не одне
повідомлення, а одразу кілька кореспондентів, що подавали свою
інформацію з різних місць, де розгорталися події", - сказала Костенко у
відповідь на запитання DW. За її словами, обсяги новинних блоків були
збільшені й охоплювали всю географію протестів.
Водночас,
за даними моніторингу, стандарти подання інформації були ще далекими
від світових. Найбільшу увагу телеканали приділяли президенту Януковичу -
24 відсотки ефірного часу, а також прем'єру Азарову -14 відсотків. Тоді
як лідеру "Батьківщини" Арсенію Яценюку - лише 11 відсотків. А головам
двох інших опозиційних партій Віталію Кличку та Олегу Тягнибоку тільки
по вісім відсотків часу. Загалом увага до представників влади у 2,1 рази
більша, ніж до опозиції, а цитування з прямою мовою можновладців у 3,1
рази перевищує аналогічний показник щодо опозиції, зазначається в
результатах моніторингу.
Замовчування й перебріхування
Завідувач
відділу соціальних структур Інституту соціології НАН України, професор
Сергій Макеєв під час презентації результатів моніторингу АУП виловив
жаль з приводу того, що така увага телебачення до політичних подій, яка
перевищила показники навіть Помаранчевої революції 2004 року, не
пояснювала, однак, суті того, що відбувалося в державі. На думку
експерта, з теленовин, приміром, неможливо зрозуміти, що нинішня влада
поставила Україну на межу державного дефолту. І що Віктор Янукович,
позичивши 17 грудня гроші в Москви, відтермінував цей дефолт. "Але не
було сказано головне: уряд і вся виконавча влада мають визнати свою
неспроможність як фінансово-економічні менеджери держави", - зазначив
Макеєв.
Усі
опитані експерти стверджують, що дві третини українців отримують новини
саме з телебачення. Але як довго телевізійники зможуть подавати
глядачам відносно збалансовану інформацію? Костянтин Квурт зазначив, що
після візиту Януковича до Москви 17 грудня на деяких телеканалах вже
з'явилися перші ознаки маніпуляцій інформацією. "В ефірі телеканалів
"Україна" та "Перший національний" уже прозвучали твердження про те, що
московські домовленості Януковича вітає керівництво Євросоюзу. Тоді як
насправді і Євросоюз, і США критично поставилися до укладених у Москві
угод", - наголосив експерт.