Інтелекту триголової опозицій та армії її численних політтехнологів
не вистачило навіть для належного використання наявного протестного
потенціалу Євромайдану на свою користь. Опозиція виявилася безпомічною
та безсилою в боротьбі за владу. Опозицію спіткав ефект зворотної дії,
адже опозиційна трійця на прикладі Євромайдану вкотре доказала свою
неспроможність у прийнятті доленосних для України рішень. Тому мимоволі
виникає питання, а навіщо українцям така опозиція, яку і опозицією важко
назвати, адже кожен з лідерів грає виключно в свої ворота та переслідує
власні політичні інтереси. Аналізуючи події Євромайдану, стає очевидно,
що в Україні брак справжніх лідерів, незаангажованих та самостійних,
здатних привести майдан до перемоги.
Опозиціонери постійно шукають
нові піар ходи, проте програють одну партію за іншою, адже так відбулося
і з блокуванням державних інституцій, і з барикадуванням центру
столиці. Яценюк, Тягнибок і Кличко вкрай розчарували активістів
Євромайдану, які замість цих зрадників шукають нового ватажка, адже на
прикладі Євромайдану можна зрозуміти куди Україну заведе
псевдопатріотизм опозиційної трійці. Розбрат опозиції дуже яскраво
проявився на тлі Євромайданівського руху. Стає зрозуміло, що навряд чи
опозиція домовиться та визначиться з єдиним кандидатом, адже місяць на
майданівській сцені відбувалося не що інше як боротьба за електорат.
Європершопричина
зібрання наразі втратила свою актуальність, якщо найближчим часом не
відбудеться переформатування євромайдану, то можна з впевненістю
констатувати той факт, що опозиція повністю себе дискредитувала перед
потенційним виборцем. Серед майдану ходять чутки, що опозиція спробує
трансформувати Євромайдан у так званий «народний фронт» з філіями в усіх
регіонах України, проте етимологія слова «фронт» викликає далеко не
позитивні та заспокійливі асоціації про краще майбутнє. Розпалюючи
ворожнечу серед населення опозиція заздалегідь прирікає себе на поразку,
адже українці прагнуть мирного урегулювання будь-яких конфліктних
інцидентів.
Чи з’явиться на майдані сильний та незаангажований
політичний лідер нової генерації? Допоки що з молодих і ранніх на
майдані піариться лише Женя Тимошенко. Проте чи готова Україна вкотре
зв’язатися з істеричною династією Тимошенко? Очевидно, що ні. Наразі
хочеться вірити, що Україна отримає достойного лідера у доленосному
2015.
Альона Кринична
