Роман Любарський

«В науці про дослідження операцій (Operational Research) є поняття помилок першого і другого роду. Помилка першого роду – це ігнорування істинної загрози. Наприклад, пропуск ворожого бомбардувальника або терориста з бомбою. Помилка другого роду – реакція на хибну загрозу. Наприклад, атака на зграю голубів чи, відповідно, на мирного обивателя. Завдання в цій науці формулюється доволі акуратно: мінімізувати імовірність помилки першого роду при деяких конкретних (більш чи менш жорстких) обмеженнях на імовірність помилок другого роду.»  В кінці витійкуватого вислову філолога залишається додати, що саме він з своїми спільниками максималізує надуману проблему нібито історичності повернення пропонованої ними назви. Їх похибка  вважається чисто «хохляцькою» в їх розумінні. Роль терориста з бомбою поки що відіграють ті сили, що проплатили шалену антиукраїнську пропаганду «історичного перейменування міста в центральній Україні. Уявіть собі, що лише  Українське проводове радіо на всю Україну розповідає  російську брехливу версію про заснування міста цілих півтора(!) роки, і здається не за безкоштовно.

При обговоренні проблеми перейменування Кіровограда деякі місцеві історики краєзнавці та політологи називаються скромно «деякими». Ну чим не совковий ідеологічний штамп від компанії пана Любарського. Далі у статті «Замість Кірова: козаки чи матір Іоана?» автор  «мудро і переконливо, на його думку» стверджує, що вони «…припускаються, як на мене, саме помилки другого роду і діють під гаслом «Бий своїх, аби чужі боялися!».  Далі пишеться ще крутіше: «Ті громадські діячі та партійці, що засліплені суто націоналістичною(!) ідеєю, не допускають і думки, що місту може бути повернена його історична(?) назва. Що саме тоді й почнеться його справжнє духовне й економічне відродження. Не вірять, що саме через багаторазове спотворення назви та віровідступництво свята покровителька і ангел-охоронець не опікуються цим містом. Скільки б коштів на їх зображення не витратили.» Чому національне називається націоналістичним? А чому не кваліфікувати вже власні дії, як прояв великоросійського шовінізму та українофобії, якими вони є насправді. «Боротьба ідеологій» за чергове покріпачення українців імперською топонімікою на лице. Далі навіть засуджують спільні дії по спротиву перейменування націоналістів з комуністами та соціалістами.

А потім автор опускається вічних проблем доріг ( а дурнів чомусь пропускає) та ділить своїм «досвідом»: «Як показує досвід, ці проблеми були і будуть вічними. Хто б не стояв при владі – комуністи, ліберали чи національно свідомі радикали. За цими проблемами усі по черзі ховаються вже 20 років. Але історія не чекає, вона вимагає відповіді. Відповіді на питання, що таке «Єлисаветград».

А далі не про українське, а про не то цивілізоване, не то цивілізаційне, відмовляючи українському в цивілізованості чи що ? Це вже здається і на нахабство схоже. Але пишеться по-поетичному високопарно: «На мою думку, «Єлисаветград» - не просто назва. Це модель іншої цивілізації. Це Європейський Дім в мініатюрі. Чого не хочуть сприймати сучасні націонал-патріоти?»  Далі про «певну частку інтелігенції», ім’я друга, що «правий»,  та ім’я того , що «правий», бо «це «неприпустимо для значно більшої частини міста». Заводячи у пастку громадську думку і нав'язуючи свої підрахунки через ЗМІ, він не може бути об'єктивним. Тому що не проводив а ні поквартирного, а ні подвірного опитування. Справжні цифри з'ясуються в ході референдуму. Якщо його знову не відкладуть у довгу шухляду. Тільки це буде не розширення, а «схлопування» часу.»

Імператриця Єлизавета

Але чому ж во славу Єлисавети не було збудовано і немає храмів? Здається, чи не була насправді вона покровителькою, чи хтось за старих часів її дуже не долюблював? Але насправді Єлисаветград це нагадування українцям про на вдягнуте на їх шию росіянами ярмо, про вензель цариці на гербі міста, яка насправді дала щедро місту своє ім’я та п’ять погромів осіб тієї національності? до якої належить пан Роман. Друже Романе,  останнє нагадування  дороге Вашому серцю, чи з Москви Вам пригрозили шостим погромом?

Пане Романе, а чому не Маленький Париж? Не плавайте мілко, бо це теж історична брехня, то беріть і користуйтеся нею.  На Уралі вже є один такий, то мавпуйте з Росії і далі! Напишіть цю пропозицію від себе, можливо і вона буде для Вас фінансово вдалою…

Василь Чорний

«Народна правда»