Щойно обраний президент України Віктор Янукович зробив серйозний виклик тій частині українського суспільства, для якої Україна не порожній звук і не територія для ведення власного бізнесу: він призначив міністром освіти й науки одіозну постать, українофоба Дмитра Табачника. Зробив це, як стверджують деякі ЗМІ, на прохання екс-президента Леоніда Кучми, митрополита УПЦ Московського патріархату Володимира і "радників" з Москви. Хоча призначення Табачника, швидше за все, було задумане не тільки як дружній жест до своїх покровителів, а й, не виключено, як пробний камінь стосовно того, як це суспільство реагуватиме на його подальші далеко не безгрішні дії на посту глави держави.
Реакція не забарилася. В Україні почалися "бунти" проти Табачника. Ще нечисельні, кволі, але з досить рішучою вимогою відставки новопризначеного міністра. Схоже, що його подальша доля залежатиме від того, як українці зможуть об'єднатися навколо своєї вимоги і наскільки буде широким рух за відставку новоспеченого "сеятеля разумного, доброго, вечного". А поки що лідер партії "За Україну!" В'ячеслав Кириленко закликав облради звернутися до керівництва держави з вимогою звільнення Дмитра Табачника і повідомив, що зареєстрував у Верховній Раді проект відповідної постанови. У заяві партії "За Україну!" говориться, що метою призначення Дмитра Табачника міністром освіти і науки є знищення системи об'єктивного оцінювання знань, руйнування української гуманітарної освіти і русифікація молодого покоління українців. "Той факт, що українську освіту, а отже - виховання майбутнього покоління українців, віддали в руки людини, яка зневажає українську мову, історію, національну ідентичність, є прямим викликом всьому українському народу", - стверджують автори заяви і закликають усіх, кому не байдужа доля української освіти, готуватися до рішучої боротьби за її захист від такого міністра. З міністерства на знак протесту вже пішли два заступники міністра - Павло Полянський і Олександр Гребельник. Івано-Франківська облрада ухвалила звернення до президента Віктора Януковича, спікера Володимира Литвина і прем'єра Миколи Азарова з вимогою звільнити Табачника. Кілька десятків молодих людей зібралися біля пам'ятника Івану Франку у центрі Львова з плакатами "Геть україножера!", на яких розміщена фотографія Табачника. Акція проходила під гаслом "Студенти проти русифікації, корупції і переписування історії". Під час заходу проводився збір підписів за відставку міністра. 17 березня біля Міністерства освіти і науки молодіжні та студентські організації Києва провели театралізовану акцію під назвою "Табачника - на смітник історії!". Низка громадських організацій Донецької області також звернулася до президента, голови Верховної Ради і прем'єр-міністра з вимогою відправити Табачника у відставку. Це був тільки початок. Потім протести перекинулися далі на схід і на південь України.
Дмитро Табачник має скандальну і суперечливу репутацію не лише серед його опонентів, але й союзників з Партії регіонів. Варто нагадати оцінку, яку йому дав однопартієць заступник голови Партії регіонів Борис Колесников: "Казнокрад, що не створив у своєму житті ніякого бізнесу. Що він взагалі робити вміє, крім того, як книжки і картини з і так небагатих українських музеїв тирити?".
Вікіпедія характеризує Табачника як такого, що "веде антиукраїнську діяльність з проявами ксенофобії", погляди котрого багатьма громадськими й політичними силами розцінюються "як радикально українофобські". На підтвердження наведемо висловлювання цього доктора історичних наук (рука не піднімається написати "історика"), цитовані відомим політологом Олегом Медведєвим: "Галичане практически не имеют ничего общего с народом Великой Украины ни в ментальном, ни в конфессиональном, ни в лингвистическом, ни в политическом плане". "После Майдана ключевые позиции в государственном руководстве заняла "скунсовая порода", прикрывающая безверие манией "национальной" церкви, интеллектуальное убожество - "думанием по-украински", культурную ущербность - уничтожением традиционной украинско-русской культуры". "Мне, как народному депутату, стыдно за коллег-парламентариев, проголосовавших за закон (про визнання Голодомору геноцидом. - Авт.), ставящий Украину в один ряд с наиболее отвратительными тоталитарными диктатурами". Пам'ятник жертвам він назвав "фаллическим комплексом, изуродовавшем Печерские склоны".
Нагадаємо з цього приводу, що міністр оборони Японії Фуміо Кюма пішов у відставку лише через те, що необачно висловився стосовно атомного бомбардування Хіросіми й Нагасакі, яке, на його думку, стало "неминучим закінченням Другої світової війни". У серпні 1945 року в цих містах загинуло 250 тисяч мирних жителів. А в роки Голодомору в Україні - сім мільйонів.
Не думайте, що у Дмитра Табачника патологічна ненависть тільки до галичан чи "помаранчевих". Він ненавидить всіх українців. "Желание мелко нагадить соседу, предать, выгадать что-то, обманув ближнего, согласие потерять глаз, чтобы сосед вовсе ослеп, - характерная особенность формирующейся украинской нации", - пише він про нас із вами. І такій людині новий президент доручає справу виховання підростаючого покоління. Невже всього сказаного вище, а це - лише дещиця одкровень Дмитра Табачника, не достатньо для того, щоб новоспечений міністр негайно залишив свій кабінет?
Президент Національного університету Києво-Могилянська академія України Сергій Квіт звернувся до освітян із проханням "висловитися публічно проти Дмитра Табачника - особи, неприйнятної на такій важливій та відповідальній посаді, як міністр культури і науки України". Пригадую, на недавній зустрічі кіровоградської інтелігенції із заступником голови Верховної Ради України Миколою Томенком ректор одного з місцевих вишів довго і небезпідставно говорив про його національні й інтелектуальні позитиви, пророкуючи йому після президентських виборів посаду віце-прем'єра з гуманітарних питань. Не склалося. Більше того, на посаду міністра освіти й науки призначено людину - антипода Миколи Володимировича. Цікаво, чи відгукнеться очолюваний цим ректором університет на заклик колеги з НУКМАУ? Втім, як й усі інші кіровоградські виші?
Поки що президент не збирається відправляти у відставку одіозного міністра, незважаючи на всі протести. Цікаве з цього приводу припущення надрукувала "Українська правда": розрахунок влади зроблено на те, що "увага перемкнеться на Табачника, запал (протестний на тлі порушень Конституції. - Авт.) використається на створення напруги довкола цієї особи, а тоді Янукович (читай - система) просто звільнить його. Табачник свою місію виконав: пару випущено, сплеск невдоволення погашено. А система існує! Ще й має нагоду переконувати, що вона хороша, справедлива, українська, а він, Табачник, дійсно негідник".
Не збирається у відставку і сам Табачник, незважаючи навіть на погрозу студентів розпочати голодування. Це вам не Масол 1990 року. А всі його обіцянки діяти в рамках чинного законодавства лише зайвий раз нагадують нам, що в українській дійсності закон - як дишло. Тому ні на мить не слід забувати геніальну констатацію великого Махатми Ганді: інтелігенція, вихована колонізатором, є найбільшим ворогом свого народу.

Броніслав КУМАНСЬКИЙ.