В квітні бедуть перші сто днів, як Андрій Іванович Ніколаєнко очолив Кіровоградську область.  Стиль, манера, почерк Ніколаєнка, як пишуть в деяких ЗМІ вже проявився, тож спроби аналізувати критикувати лежать на поверхні. В перший день сходження запамяталася фраза про «інвентаризацію» … після «великого» Сергія Ларіна, що став, за версією місцевих підлабузників, «найкращим та найпомітнішим серед найкращих та помітних».

 В самій особистості керівника дивував трохи вибір, хоча він був логічним. Область вже наїлася «варягів». І кіровоградець майже з трирічним стажем це краще ніж новий «кіт в мішку».По-перше здивувалися, і навіть приємно, що він не з Донбасу, що для сучасної України не типово і велика рідкість. Киянин, його батько за часів СРСР був першим секретарем Макарівського райкому партії, та народним депутатом України першого скликання. « Хлопчик з пристойної родини», «золота молодь», «мажор» і майже вундеркінд з знанням корейських ієрогліфів. Та найбільше диво з див, що він нібито не є членом Партії регіонів, наразі немає такої інформації, свого часу балотувався до облради за списками нині неіснуючої «Сильної України», та навіть не заполучив мандат. Та коли було злиття партій, то можливо і партквиток занесли в кабінет.

   Друга дивина, що з  перших днів Ніколаєнко демонстративно зайняв позицію, що він нібито поза політикою. Хоча це неможливо за сучасних українських реалій, і в це повірить лише зовсім наївний простак Але це буває дуже вигідна позиція на майбутнє, коли доведеться за скероване відповідати. І ганебна «перемога» його заступника Олександра Чернявського на довиборах у облраду у Компаніївці Андрія Івановича тут начебто і не стосується.  Чи не для таких випадків подібні заяви?  Тут справи з  Петром Чубченко, що не так порахув для опозиції нестосуються ніби. Не моя партія його рекоендувала, і взагалі то Київ та жереб все визначав. Але при чому тут я, мовляв, коли мені слід промисловість піднімати треба, заборгованість по зарплатні ліквідувати, лікарні та школи ремонтувати. Такий собі «міцний господарник» далекий від політики, здається, Ніколаєнко обрав собі такий імідж, і саме на такий бренд відтепер працюватиме вся його косметично оновлена команда.  Сайт «Перевесло» визначив, що ті вибори залишили по собі відчуття природної огиди, як після відвідування занедбаної громадської вбиральні на автобусній зупинці в занедбаному селі, його зовсім не торкає – це не моє, я тут з економікою ледве вправляюся.

  Андрій Іванович, це добре, справляє позитивне враження людини хоч молодої, але дуже поміркованої і врівноваженої.  Ніяких різких дій та кроків від нього очікувати нібито і не варто. Ще один журналіст зауважив, що іноді здається, що він навіть має совість, що зовсім не притаманно українським керівникам такого рівня. Та одразу підмітили і «мінус».  Андрій Ніколаєнко дуже зловживає прізвищами Януковича та Ларіна, що дуже дратує пресічного мешканця області, а понятті керівної партії –«регіону».Прикриваючись іменами  «Високими іменами» «папєрєдніка» та найвищої посадової особи країни, він нібито підстраховується від  можливих закидів та докорів на свій бік, коли до них дійде черга .

  Новий керівник області говорить сухо, іноді не дуже цікаво, але по ділу, і в годину завжди вкладається. А по закінченні дає обов’язкову прес-конференцію для журналістів. За Ларіним задля коментаря чи інтерв’ю журналістам доводилося побігати, вимолювати спілкування у керівника управління преси та інформації Євгенії Шустер, «виходити» доступ до тіла. Ніколаєнко простіший, доступний,  бо просто зняв цю проблему щотижневим спілкуванням.

  Позитивним виглядає, що у Андрія Івановича немає захмарних прожектів на кшталт вивести область у п’ятірку кращих в Україні, не озвучував він і не запускав феєричних та безглуздих ідей типу «мільйона чорнобривців». Поки що він виглядає як рівний, спокійний, виважений, на зважаючи на роки, керівник.  Хоча його молодший колега після дотику до «штучного інтелекту» своєю маячньою просто морально та інтелектуально гвалтував весь «регіон» і особливо курований ним обласний центр.

  Якби Януковича ні з того, ні з сього поперло у демократичний бік, і Верховна Рада його підтримала, і в Україні ввели би вибори голів обласних державних адміністрацій, то Ніколаєнко сміливо міг би виставляти свою кандидатуру – виграв би. Область за нього би проголосувала майже без вагань. Просто  кого у опозиції формальної, та поза опозиційної громадськості пред’явити  на противагу  Андрію Ніколаєнку. Невже «справжніх опозиціонерів» Сергія Михальонка та Олександра Дануци, які нині перебувають у ретельному пошуку «добрих справ», завдяки яким про них до наступних виборів зовсім не забули б.  То ж, все так погано? Але  де ж альтернатива та альтернативщики ? Невже навколо одні «губошльопи»?

 Цікаво що буде далі? Ніколаєнку, щоб здобувати народну повагу, треба ініціювати та здійснити якийсь мега-проект, або хоча б довести до логічного завершення справи з КГЗКОР в Долинській та з бурим вугіллям в Олександрії. У Ларіна було  таких кілька , хоча все випадко та дотично до його талантів- нове потужне підприємство «Велта» на Новомиргородщині,  пустодзвони з танцювальною столицею, «Стоп радон», креативним місто Кіровоград в чорнобривцях, бруді і ямах.

  Новий керівник області , за регламентом старих, їздить і перерізає стрічки та вовтузиться з чужими дітьми на руках. А чи не соромно відкривати примішення шкіл … недобудовані ще з часів СРСР, коли новий керівник ще сам в школу не ходив? Життя показує, що ні… Примазатись і долучитись невідомо до чого це стиль «папєредніків», що по-дурному працювали на тупий PR заради самого  PR-у , а не здорового глузду.

   Ніколаєнко, як і його «папєрєдніки» має на меті вирішати проблему Олександрії, якщо туди зайдуть китайці, відновлять буровугільну галузь, створять тисячі робочих місць. А якщо не прийдуть, як було вже з швейцарцями? І таких якщо  навколо дуже багато, а тим часом народу і терпіння в нього в області меншає, а значить меншає і шансів на щось дуже хороше в майбутньому. І прикро буде, що коли, дай Бог, ми доживемо до власних онуків, а вони питатимуть у нас: «А дуже хороше, яке воно?»

 Cергій Каменєв

Київ- Кіровоград

http://ungaz.info/main/1283-vse-tak-pogano-a-de-alternativa.html