Арсеній Яценюк вже вдруге за неповний рік проголосив народне постання прот «злочинної влади»… А далі пішло і поїхали… політики-опозиціонери в «регіони»( по-українськи області, у сенсі провінцій) піднімати народ знеселений «покращеннями». Розпочали з Вінниці і без Віталія Кличко. Потім був Ужгород та Львів, де успіх підйому був різни й і майже діаметрально протилежний. Втрутилася погода, яка колись не змогла завадити справжньому майдану взимку 2004 року.

 Всього в Україні 27 адміністративних суб'єктів чи «регіональних» цетрів, тому  вже трьома галочками можна відзвітувати. Чому «запал боротьби»  ще не спрацьовує на повну потужність? А тому, що українці мають кухонну революційність і недовіру до політичних гравців, адже останні розігрують лише вистави й прагнуть здобути владу. Так вважають експерти і так є.

 За словами експерта Зіновія Кулика: «Революція – це не просто зміна керівництва.Це зміна відносин, економічних відносин, підходів до управління. Тобто системна зміна". Про це одного разу вже забули після Майдану-2004, зробивши лише невдалу політичну та кадрову косметичну відеозміну. А що робить зараз опозиція?

"У них є стратегія зміни відносин, системи, у них є спільне бачення держави? Немає. Довіра громадян під час голосування – це одне, а довіра до політичних інституцій, які називають політичними парламентськими партіями – це інше", - наголосив політолог.

"Ми маємо кухонну революційність, недовіру до політичних гравців, і ми не маємо стратегії від опозиції.» -додав Кулик. На його переконання, українці у вигляді акції "Вставай, Україно!" матимуть черговий "перфоменс", який збирається організувати опозиція.

"Наразі є лише одна вимога – зміна керівника, лідера. Але від суми додатків сума не змінюється", - підсумував експерт. Невже заміна, наприклад, Януковича амбітним  Яценюком гарантує успіх перемін? Таке твердження проблематичне, бо є і інші три лідери, не говорячи про «сни Юлії Володимирівни».

  В українській опозиції розгорнулася люта боротьба за лідерські позиції. Про це пише в статті "Україна. На тонкому льоду" політолог Максим Михайленко. Лідерство «УДАР»у післі його вдалих та успішних проків по блокуванню трибуни Верховної Ради поставило під сумнів таланти  Арсенія Яценюка та  радикальну «крутизну» Олега Тягнибока. Всі насправді зрозуміли хибність твердження про «маріонеточність» Віталія Кличка.  Це не лом проти гіпсових ідолів минулого. При тому, що рейтинги безжальні: Кличко далеко попереду Яценюка, який не може, як  того не розуміти та і змиритися. Амбітність Арсенія Петровича нині головний головний більвсієї опозиції. Настав час бути розумнішим, а не амбітнішим.Затиснутий між образом Тимошенко, популярністю Кличка і енергією Тягнибока, Яценюк  йде ніби по тонкому льоду, і без  реальних шансів на вдалий вихід з тої ситуації.

 А тим часом на засіданні політклубу «Перевесло», в Кіровограді  запитували, а коли з та «Повстань, Україно!» завітає до нас… Відповіді не було. Хоча дещо лежить і на поверхні. Жоден з керівників опозиційних парторганізацій крім УНП, що тимчасово десь загубилася у вирі останніх подій не було. Хоча потім тихенько захернува перший «свободівець» області Олександр Ромащенко. Але справа не і цьому, а ще в тому, що на всіх післявиборчих заходах з 11 грудня 2012 року ніхто не бачить  в Кіровограді представників «великої політичної» сили «Фронт змін», презентованої в області всім нині широко відомими «політичними нейтралами» Олександром і Андрієм Табаловими. З ярликом «тушок» ці два нардепи перебувають у «політичному розмірковувані» та очікуванні кращих для власного PR-у часів. Звинуваченому в причетності до їх вчинку Арсенію Петровичу в Кіровограді нині з’являтися не з руки, і не з ноги… Тому, мабуть, реальним стає, те що «Повстань, Україно!» в Кіровограді матиме «Вихід № 27» і без участі Арсенія Яценюка. Важко зпрогнозувати, що станеться якось не так, а якщо так то на краще навряд чи піде.

Анатолій Авдєєв