Все ж якось буде,і українцям в чергове запропоновано це якось пережити… Іменга нових міністрів у фаховому плані багато у кого викликають подив, на що інші резюмують : «Так Данбас панаєхал…» Один знайомий прочитавши склад Кабміну сказав, що за освіту він вже якось  все розуміє, а от за оборону і зовнішню політику йому чомусь лячно, прочитавши прізвища Лєбєдєва та Кожари. «Не так страшний Азаров, як новії дійові особи навколо нього…» - резюмував він. Як то все минеться Україні? Як шлях у тумані в невідомомому напрямку, але всі бадьро пророкують  шлях до Європи, бо навіть згаданий вище Кожара був послои Украаїни в Швеції, а не в Росії , як  його попередник Грищенко.

  Вже зараз, у перших коментарях, починають колоти в очі «Свободі» за новопризначеного Дмитра Табачника, чекають на Шеву, як №2 у списку Королевської та видають інші жарти, хоча насправді не до них. Але коли українці і зараз жартуюють, то не все так і безнадійно виходить у нас є. А ще звертають увагу на нові назви міністерств, що ніби винирнули з «нової теорії общака» - міністерство доходів і зборів. Кумедно все в Україні… А як то ще збоку виглядає? Не мине і доби і весь світ в деталях перемиє кісточки новому складу Кабміну, а попки що пересічний українець отетеріло читає «нові донецькі імена», і ламає голову над тим куди прилаштують «старих» непосажених… у парламент.

 21 грудня – проанонсованого кінця світу, а тепер випадає жити за його межею. Є світлі прогнози про те, що ми виживем.. Але як, і з якими втратами? А про тещо вони неминучі і сумнівів немає. З сусідньої Білорусі вже надійшло повідомлення схоже на жарт про побудову під Мінськом міста-супутника  для проживання в ньому 650 000 дешевої китайської робочої сили. А в нас теж безробіття, але ми не спроможні з своїми порожніми кишенями так «колонізувати» предмітя Мінська чи Гомеля, і тому наші самотужки їдуть далі і на більші заробітки. А чи немаєі у нашого Президента подібної таємної угоди з Китаєм? В Україні такий досвід є, коли по підсумках голодомору в 1933 році у «звільнені хати» заселяли провозну робочу силу з Росії та Білорусі, де «випадково» гододу не трапилось.

 Новий рік зутрічатимем з новим Кабміном, «новим» старим  Миколою Азаровим, що знову в чергове всім пообіцяв вивчити мову держави, якою керує, та кожний з  своїми лише проблемами, які ніякий Кабмін вирішувати не бажає. Раніше це навіть називали «дулею під ялинку». А як це назвати зараз?