Не дивлячись на те, що захід проводився в робочий день і під палючим сонцем, мітинг вийшов доволі чисельним. До нього долучились представники не лише політичних сил, але й громадських організацій, товариств і просто небайдужі до майбутнього української мови кіровоградці.

Мітингувальники тримали плакати з написами «Доля мови – доля народу», «Захистимо мову – збережемо Україну». Лунали скандування «Займіться ділом, а не язиком», «Руки геть від мови», «Банду геть».

Голова Кіровоградського обласного штабу ВО «Свобода» Руслан Андрійко, у своєму зверненні до присутніх кіровоградців, зазначив: «Українську мову намагалися знищити на протязі останніх 300 років. Але весь цей час вона жила. Вона не зникла під нещадним тиском найбільш тоталітарних режимів, тож ми не дозволимо їй зникнути від нападу бандитів». Крім того, Руслан Андрійко зауважив: «Зараз немає Царської Росії, немає Австро-Угорщини, немає СССР, а є незалежна Україна. Тож це означає що ми є сильною нацією з міцним корінням. І нашим обов’язком є захищати усе те що зберегли для нас наші пращури і насамперед мову».

Кіровоградський журналіст і громадський діяч, член ВО «Свобода» Сергій Запорожан, у своєму виступі навіть процитував слова ідеолога комунізму: «Карл Маркс писав що державною мовою не розмовляють тільки гості, раби і окупанти. Ті хто зараз голосує за цей мовний закон, не є гостями, оскільки всі вони живуть в Україні, вони не є рабами, бо мають величезні статки, отже вони – окупанти».

А молоді націоналісти з громадських організацій «Сокіл» і «Студентська Свобода», показали своє ставлення до авторів мовного законопроекту Вадима Колєсніченка і Сергія Ківалова, театралізованим заходом. Двоє активістів, тримаючи перед собою опудала з обличчями згаданих депутатів, звернулись від їхнього імені до кіровоградців з заявами, що принижують українську мову і самих українців. А коли до них приєднався «манекен» з обличчям Януковича, що теж почав знущатися над національною гідністю присутніх, молоді патріоти схопили усю українофобську компанію під руки і з розмаху кинули у фонтан. Мітингувальники підтримували дії патріотичної молоді скандуванням «Геть московських окупантів, геть московських холуїв».

На останок, присутня громада одностайно ухвалила резолюцію, вимогами якої є:

-          виконати рішення ПАРЄ щодо звільнення політичних в’язнів;

-          не допустити обмеження статусу української мови, через прийняття мовного законопроекту.

А тим часом через кькасот метрів, на сесії Кіровоградської міської ради депутат Сергій Михальонок вніс проект рішення в якому пропонував прийняти звернення до Верховної Ради України з проханням відхилити так званий «мовний законопроект Ківалова-Колісніченка». Цей законопроект  того ж дня 5 червня був прийнятий у Парламенті і за нього проголосувало 234 народних обранців. Текст звернення  запропонований позапартійним депутатом міської ради Сергієм Михальонком нижче:

  «Звернення щодо необхідності відхилення проекту Закону "Про засади державної мовної політики” №9073:

  Кіровоградська міська рада від імені мешканців міста Кіровоград висловлює глибоке занепокоєння і обурення з приводу розгляду проекту Закону України "Про засади державної мовної політики”. Законодавча ініціатива народних депутатів – авторів законопроекту сприйнята мешканцями обласного центру як провокація, яка у час катастрофічного погіршення соціально-економічної ситуація в державі використовується з метою відволікти українське суспільство від нагальних проблем, які влада не спроможна вирішити, від невиконаних обіцянок, щедро розданих на минулих виборах. Прикро, що ціною чергового обману людей стала державна основа нації – мова.

  Конституцією України гарантовано вільне використання, розвиток і захист Державою усіх мов національних меншин України. Українське суспільство сповідує закріплені в Основному Законі принципи, шанує поступ й широке використання відмінних від державної мов. Саме тому необхідності піднімати й розглядати питання про мови в Україні немає, воно не є злободенним, цього не прагне народ. Тому внесення мовного питання до Парламенту можна розцінювати як навмисне розпалення політичного, соціального та національного конфлікту в Україні.

  Слід звернути увагу на заклик Всеукраїнської ради Церков і релігійних організацій не займатись перед черговими виборами політичними маніпуляціями, не намагатись "експлуатувати питання, які шкодять єдності українського народу та вносять розколи і замішання в суспільно-державний організм”, не чіпати такі святі для державної самобутності й стабільності речі, як мова. Варто дослухатись і до численних звернень відомих в Україні та світі громадських діячів і організацій, які, у підсумку, вважають, що мовний законопроект спрямований на підрив статусу української мови як державної та її витіснення з ужитку в усіх сферах публічного життя в більшості областей України, а його ключові положення у своїй основі суперечать Конституції України, рішенню Конституційного Суду від 14.12.1999 №10-рп/99 у справі про офіційне тлумачення положень статті 10 Конституції України та ґрунтуються на свавільному тлумаченні Європейської Хартії регіональних мов.

  Кіровоградська громада занепокоєна з приводу можливості прийняття проекту як Закону, адже це негативно вплине на становище та використання державної мови, підірве її важливу роль як інструмента соціальної інтеграції, а також невідворотно посилить існуючі поділи у суспільстві за мовною ознакою.

 Виходячи з викладеного вище, від імені мешканців міста Кіровограда, зі щирими намірами сприяти розвитку й процвітанню української нації і Держави, Кіровоградська міська рада наголошує на необхідності відхилення проекту Закону №9073 від 26.08.2011 "Про засади державної мовної політики” та закликає не розколювати суспільство розглядом подібних питань.»

  ПАомимо текста слід відзначити ще наступне.  Нинішній Кіровоград  виник на території тодішньої Запорозької Січі. Згодом і більша частина його чиновників, військових (якщо тільки їх не переводили з глибинних територій Росії) та міщан були українцями. Тому "домашня мова кіровоградців" – українська, але деякі «блогери» стверджують, що «міста, засновані програмою розширення Російської імперії апріорі російськомовні. Укураїнську мову туди принесли мешканці колишньої Речі Посполитої. Тому домашня мова кіровоградців-російська.» То ж  така подача думок та аргументів від сучасних неоколонізаторів.

 Проект екс-бютівця Сергія Михальонка не пройшов, але дивує поведінка його колишньої місцевої фракції, яка сама скромно не подавала подібної заяви. От  і питай сам у себе, хто за кого і  за яку мову. А для згаданого депутата-партвигнанця це неабиякий PR-хід. Якщо лише хід, то слід жалкувати про подвійні стандарти та політиканство навіть дуже маленьких політиків, що мріють,  здається,  податися у більший і вищий політичний блуд Верховної Ради.

 Події навколо мовного питання показали, що те яке зветься опозицією в Кіровограді теж отримало поразку: одні промовчали, а інші обмежилися грою в опудала. Але суть питання в наслідок таких успішних дій полягає в тому, що з таким ходом подій через певний час сільради та міськради Кіровоградщини проголошуватимуть свої «регіональні мови», що «стабілізуватиме мовне питання в області на користь «Русского блока» і інших проросійських холуїв.

  Політична імпотентність опозиції нагадує привселюдний галас та надування щік. Та все це у опозиції закінчується практично звичайним пшиком. Як тут не пригадати дослівний переклад з англійської слова «імпотент» - дуже важливий, тобто той хто надуває щоки… Та на жаль того повітря ні на що не вистачає. Перемоги у війні з опудалами ніби втеча від реалій та гра у рожеву мрію, а от  методи вуду з америки в Україні ще не працюють.

Анатолій Авдєєв