Deutsche Welle: Один з колишніх помаранчевих лідерів Юлія Тимошенко - за ґратами, західні політики застерігають Україну від скочування в бік авторитаризму, суд у Києві заборонив відзначати чергову річницю Помаранчевої революції на Майдані Незалежності в центрі Києва. Пане Ланґе, чи сьогодні ще щось лишилося від тих позитивних змін, які принесли із собою події 2004-го року?

Ніко Ланґе: Гадаю, що від Помаранчевої революції все ж таки дещо лишилось – передусім колективна свідомість українців. Минулими тижнями можна було спостерігати, як люди з різних причин виходили на демонстрації або навіть хотіли штурмувати Верховну Раду. Отже, люди розуміють, що треба чинити опір несправедливості. З іншого боку, слід визнати, що розвиток подій в останні місяці привів до своєрідної апатії українців, яка знайома швидше з допомаранчевих часів.

Deutsche Welle: Чим пояснюється така апатія?

Ніко Ланґе: Очевидно в українців склалося враження, що політичні еліти не в стані розв’язати головні проблеми. Обставини, коли уряд втрачає довіру, але при цьому опозиція не набуває популярності, ставлять під питання легітимність політичної системи загалом. Подібна тенденція вже мала місце під час комунальних виборів. Виходить, що громадяни України не задоволені жодними своїми політиками. Попри те, що в українській політиці начебто відбувається багато чого, включно з новими скандалами, - суттєві проблеми країни, очевидно, не вирішуються. Тому політики й не користуються підтримкою людей.

Deutsche Welle: Яка, на Вашу думку, найголовніша проблема України?

Ніко Ланґе: Якщо взяти політичну складову, то головна проблема полягає в тому, що в Україні замало політичних діячів, які займаються політикою, аби вирішити проблеми країни. Натомість дуже багато тих, хто прийшов у політику заради розв’язання своїх особистих матеріальних питань. Але ж не можна досягти успіху, якщо політика не буде зацікавлена займатися справді реальними проблемами країни й не пропонуватиме варіанти їх вирішення. Не слід очікувати успіху від реформ, коли при ухваленні кожного закону запитується, хто на цьому заробляє.

Deutsche Welle: Тобто, Україні досі так і не вдалося розділити політичні й економічні інтереси...

Ніко Ланґе: Переплетіння політики й економіки завжди було проблемою України. Варто зауважити, що існують різні види економіки. Є економіка, яка базується на цікавих ідеях, на конкуренції, на запровадженні інновацій, яка пропонує хорошу продукцію за хорошими цінами, яка є конкурентоздатною, енергоефективною, яка є часткою глобального конкурентного змагання. А є економіка, яка спирається на зв’язки в політиці, яка продає переважно погану продукцію за високими цінами, яка не є конкурентоздатною. І саме через тісне переплетіння політики й економіки в Україні панує не перший, а саме другий тип господарювання. І якраз це заважає успіху в глобальній конкуренції та поступу в розвитку країни.

Deutsche Welle: Яким чином, на вашу думку, можна розірвати таке коло, адже подібні закиди на адресу української політичної еліти лунають практично з часу здобуття незалежності?

Керівник представництва Фонду Аденауера в Києві Ніко Ланґе