«Бурштинову кімнату» німці сховали на Поділлі. У ставці Гітлера?

Нашу давню сенсацію підхопила велика преса: спершу Комсомолка, тепер Експрес... Читайте першоджерела!

- Мабуть, одна з найбільш таємничих загадок Другої світової війни - це зникнення легендарної Бурштинової кімнати з Царського Села, - розповідає «КП» редактор журналу «Музеї України», письменник Віктор Тригуб. - Серед інших статей і книг (а написано про неї чимало) існує і така легенда: нібито в 1939 році Сталіну порадили подарувати кімнату Гітлеру - на честь дружби з Німеччиною. Ідея вождю народів сподобалася, але реалізувати її він вирішив по-своєму. Геніальному майстру Баранову і його учням поставили завдання створити точну копію кімнати і менш дорогий макет. З роботою ті впоралися якраз до початку війни - в червні 1941-го.

Оригінал зняли, запакували в ящики (до 30 штук) і відправили в підвали Катерининського палацу, куди сховали і точну копію. Макет встановили - а тут і 22 червня. Зрозуміло, що ні про які подарунки мова вже не йшла. Німці стрімко наступали, і в хаосі ніхто й не подумав про спасіння Бурштинової кімнати.

У вересні 1941 року Царське Село опинилося під контролем гітлерівців. Це підтверджені факти. А далі - суцільні загадки ...

Сусіди по бункерах

- У багатьох джерелах є згадки, що семеро солдатів звичайного стройбатальона за кілька годин розібрали макет і в 27 ящиках відправили в Кенігсберг, де виставили його в Королівському замку, - продовжує Віктор Вікторович. - У серпні 1944 року він зник: чи то його сховали в підвалах, не то вивезли до Німеччини або ж переправили до Південної Америки. Хоча, можливо, макет потрапив в руки до американців, які його просто привласнили ...

Колишній редактор «Військово-історичного журналу» генерал Віктор Філатов стверджує, що Гітлер відправив макет або оригінал поїздом в подарунок Папі Римському Пію XII, в Ватикан. І ніби Папа був чи не духівником і Гітлера, і Муссоліні ...

А далі - найцікавіше: ми практично впевнені, що захоплені цінності оглядала якась команда з інституту Аненербе: скарби та культурні цінності - це якраз по їх частини. У тих зондеркоманда перебували і історики, і археологи, значить, оцінити знахідку вони могли відразу.

Зрозуміло, доповісти про Бурштинової кімнаті повинні були шефу СС Гіммлеру, а може, і Гітлеру. Цілком ймовірно, що про кімнату міг знати і рейхсміністр Герман Герінг. А тепер варто нагадати, що ця трійця була сусідами по бункерах в Україні! Гітлеру належав «Вервольф», поруч - під Калинівкою - в Черепашачому лісі була ставка Герінга «Штайнбрух», а Гіммлер оселився в Гуйві під Житомиром - в «Хегевальді».

Архіви Аненербе у схованці ОУН

- Ці троє славилися тонкими цінителями мистецтва. І можна припустити, що Герінг з Гіммлером просто не втрималися і наказали перевезти ящики з оригіналом Бурштинової кімнати і її точну копію у свої ставки. Я вважаю, така версія має право на існування. Більше того, оригінал могли передати фюреру. Адже, можливо, нацисти дізналися про плани Сталіна подарувати кімнату Гітлеру ...

Подальшу історію ми вже знаємо: стрімкий наступ Червоної армії в березні 1944 року, панічний відступ німців - із ставок практично нічого не забрали, все підірвали.

Ветерани радянських спецслужб одного разу розповіли мені про тайник СБ ОУН, знайденому КДБ буквально в останні дні існування СРСР. Нібито в ньому був архів Аненербе: зашифровані донесення, схеми, карти. Вони ж розповіли і про шість танків-сейфів з награбованими цінностями, які німцям довелося закопати або втопити десь біля «Вервольфа». Про тайниках навколо ставок Гіммлера і Герінга поки що мені нічого не відомо. Сумнівно, щоб такий великий вантаж німці зуміли розібрати і вивезти. Якщо кімната або навіть дві кімнати були в їх ставках, то, швидше за все, вони десь там і заховані. Хоча, можливо, дещо все-таки вивезли в Німеччину або в той же Ватикан. Припущень може бути багато, але - потрібно знайти документи чи свідчення, гідні довіри.

Сейфи на гусеничному тязі

- До речі, що стосується танків з золотом, захованих біля «Вервольфа»: один з читачів нашого журналу пригадав, як у 1948 році до його діда-лісника приходили бійці-оунівці зі спецгрупи, що розшукувала ті самі танки! І повстанці шукали зовсім не в тих місцях, які зараз обліпили численні мисливці за золотом з «Вервольфа».

Є ще одна старенька німецька фрау М., яка теж щось шукає під Вінницею. Як виявилося, її мати була перекладачкою в «Вервольфі" ...

Природно, ми розуміємо, що, навіть знаючи більш точні координати, ніж в основної маси шукачів скарбів, навіть озброївшись металошукачем, знайти ті скарби в квадраті 100 на 100 кілометрів буде дуже непросто.

... А не так давно ми отримали ще одні «практично ідеальні» координати затонулого німецького танка. Наші інформатори стверджують, що в якомусь місці Маньківського району Черкаської області в березні 1944 року застряг у прибережному болоті і пішов на дно «Тигр» дивізії СС «Вікінг». Пізніше біля нього насипали дамби, влаштовували ставки. Зараз та річка практично висохла, і танк можна запросто «взяти» металошукачем.

Ми порилися в Інтернеті - дійсно, там були бої, були проблеми з переправою через ту річку. Також вдалося розшукати свідка і провідників, яких уже запросили нас до себе в гості. Після зими, напевно, поїдемо до них, пошукаємо.

Знаю також людей, які стверджують, нібито у них є координати ще одного «сейфа на гусеничній тязі», затонулого в Черкаській області.

За словами Віктора Тригуба, до нього комусь вже пощастило знайти на тій же Черкащині залишки двох «Пантер». Їх потім, за неофіційними відомостями, відновлювали на Харківському танковому заводі. Це і надихає дослідника на подальші пошуки.