Нинішня акція, так само, як і «День гніву», що відбувся минулими вихідними, та решта менш помітних локальних протестів, на думку експертів, є проявом зростаючого невдоволення українців політикою влади. Як зазначив в інтерв'ю Deutsche Welle професор політології Олексій Гарань, цей процес триває на тлі падіння рейтингу популярності президента й уряду «навіть у базових для Партії регіонів Донбасі і на Сході».

Слабкість вуличних протестів, вважає науковець, обумовлена відсутністю політичної сили, здатної організувати й очолити протестні настрої. Намагання ж влади придушити протести лише посилюють загрозу неконтрольованого вибуху, каже Гарань: «Бульдозерна політика, яку Партія регіонів проводила останнім часом, лише підштовхує до протестів. Але я побоююсь неконтрольованих протестів, бо вони часто стають деструктивними і не мають чіткої позиції».

Влада вимушена зважати на Захід

Водночас Гарань не виключає, що український державний лідер Віктор Янукович не хоче опинитися в ролі білоруського президента. Це, як зауважив експерт, утримує владу від спокуси придушити вуличні протести в зародку. Влада вимушена зважати на думку Заходу і прораховувати подальшу долю схованих там капіталів і своїх економічних інтересів, вважає український науковець.

Політолог Віктор Небоженко, у свою чергу, теж вважає, що владі не вдасться придушити протести. Експерт назвав неможливим запровадження в Україні уніфікованого авторитарного правління через значні регіональні відмінності: «Коли Кремль розгойдує Україну, поділяючи її на три сорти, це стає нашим порятунком. Бо те, що може ефективно спрацювати в Луганську, матиме зворотній ефект у Львові, а те, що вийде в Одесі, неможливо в Сумах чи в Києві», - впевнений експерт.

Єфремов усе валить на Сороса

Натомість лідер фракції Партії регіонів у Верховній Раді Олександр Єфремов вважає, що протести в Україні провокуються з-за кордону. Цього тижня у розмові з журналістами він заявив, що в нього «є дані, що і Сорос виділив певні кошти для того, щоб підготувати в Україні певну групу молодих хлопців, які могли б за зразком північної Африки запускати будь-які проекти».