Започаткований більше двох років тому академіком Миколою Жулинським мега-шоу-проект, який на сьогодні сміливо можна назвати «Пирогів рулить!» набуває все більшої популярності серед небайдужої громадськості. Екс-екс віце-віце прем’єр уряду Ющенка – саме так, адже пан Микола двічі ходив у владу – очевидно, завдяки таким, як він, і влада була такою «ефективною» – для реалізації даного проекту запросив директора-неформала Павла Федаку з далекого Закарпаття.

Кращої кандидатури для повного завалу роботи у музеї з наступним дерибаном спустошених територій годі було й шукати. Пенсіонер, що не мав жодного досвіду управлінської роботи, а «прославився» лише тим, що створив сепаратну Закарпатську «Просвіту» для особистого користування, думаємо, якнайкраще виправдав сподівання пана Жулинського.

         Якщо до останнього часу основними «звитягами» цього екзотичного персонажу  були: повний завал музейної структури,  заборона роботи журналістів (літо 2010року) під надуманим приводом «пожежної безпеки», боротьба з музейною профспілкою, масове звільнення працівників, які мали власну думку, то останнім часом активність Павла Федаки неймовірно зросла і вийшла за межі музею та його працівників. Національний Музей останнім часом відданий на відкуп громадській організації «Всеукраїнське козацьке військо» на чолі з його «отаманом» Віталієм Каленякою. До українського козацтва ця компанія має приблизно таке ж відношення, як і до африканських зулуських племен, зате її керівник, пан Каленяк, з гордістю демонструє всім охочим якісь загадкові масонські відзнаки. Ця «компашка», підсилена кримінальними елементами, за останній місяць відзначилась численними провокаціями та відвертими погрозами головному редактору журналу «Музеї України». Але кульмінацією цього дійства, зрежисованого трійцею Жулинський-Федака-Каленяк, можна вважати провокативний напад  Федаки на активістів ВО Свобода 8 травня 2011року. Отже, більш детально про те, як доктор етнографічних наук Павло Михайлович Федака перетворився на «ніндзя»:

         Восьмого травня 2011 року, в Національному музеї народної архітектури та побуту України відбувався традиційний весняний ярмарок. Активісти ВО «Свобода» Голосіївського району Києва, стурбовані останніми загрозливими подіями в музеї, стояли біля входу до музею, роздавали листівки, партійну пресу, та спілкувалися з відвідувачами та запрошували небайдужих вийти на пікети до Академії наук.  Все, як бачимо, в рамках закону та норм моралі. Але у нинішнього керівництва музею, вочевидь, свої уявлення про закон та мораль. Спочатку до хлопців підійшла працівник музею Лідія Орел та намагалася їх переконати у безгрішності музейної адміністрації та її велетенських заслугах. Але, коли бувший працівник музею Ю. Єнчев вказав на абсолютну брехливість її аргументів, Лідія Григорівна швидко зникла. Першу атаку було відбито. Потім пішли погрози з боку «казачків», які викликали тільки сміх у свободівців. Наступний, вже стандартний хід з боку «масонського козацтва» - виклик міліції. Міліція приїхала, взяла пояснення. Чесно кажучи, ці «музейні клоуни» вже набридли міліції своїми викликами. Кілька разів з них навіть взяли гроші за несправжній виклик. Знову не пройшло. І тут – увага! -   на сцену вилітає головний герой – «ніндзя» - Федака. Біля активістів «Свободи» зупинився музейний автомобіль, який возить виключно директора та його дружину. З авто вискочив, як чортик з табакерки, старший чоловік з кучерявим сивим чубом та вусиками а-ля Чарлі Чаплін – директор музею. За ним вийшла його дружина з велетенською хмарою білого волосся. В той час, як дружина директора спробувала подискутувати зі свободівцями, в той же час називаючи їх «найманцями», директор-«ніндзя» без зайвих слів кинувся на хлопців та почав їх штовхати і щипати. Усе це відбувалось у присутності працівників міліції, які просто не встигли зреагувати на дії пенсіонера-неформала. Молоді здорові хлопці з ВО «Свобода» достойно відбили напад агресора, навіть не торкнувши його пальцем. Непокоїть інше: якщо Федака дозволяє собі такі вчинки з представниками потужної політичної сили, то що він витворяє у себе в музеї, користуючись повною безкарністю, підтримкою «казачєства» та покровительством академіка-секретаря Жулинського?!

         Отже, всіх, кому небайдужа доля скарбниці української історії – музею у Пирогові, запрошуємо 17 травня на вул. Володимирську – у пікети до президії Національної академії наук. 

І.Корсун.

http://pirogovo-museum.do.am/publ/1-1-0-27