Вперше Василя Шкляра  я побачив минулого року на могилі Чорного Ворона. Який ніби за іронією долі  мав майже таке прізвище, як і письменник – Скляр. Не захопитися Чорним Вороном, значить не бути Українцем. Я ходив тим лісом, який тоді в 1920 «прасувала» червона московська артилерія, і де потім потайки селяни з Розумівки ночами потайки через заборону червоних сатаністів ховали залишки тіл героїв, що полягли за Україну.

 Потім в 1943 році в тих же лісах діяло УПА. Це тепер не військова і не історична таємниця. Серед тих бійців УПА був і мій рідний батько. Як все було швидкоплинним. На місці героїв 20-х прийшли ті, які народилися в 20-х після їх загибелі.

 Українець Василь Шкляр шокував тих, хто звикли нав’язувати справжнім українцям образи українців фальшивих. Він  дуже роздратував тих , хто запевняє (і тих, хто в це вірить), ніби кожен з нас належить тільки до якогось з двох канонізованих підмосковською  колоніальною традицією типів: заземлений, затюканий, покірний хохол, якого зручно і приємно смикати за чуб, та хохол хитрий, скупий, котрий переймається лише тим, щоби хтось, бува, не поцупив з його крайньої хати сало.Безумовно, є серед українців і такі. Та головні в Україні завжди є  інші, і саме вони є творцями справжньої історії. Вони хоробрі, відчайдушні, жорсткі, пристрасні, безкомпромісні, ті що борються не за особисту безпеку і статки, а за  велику національну ідею та волю рідної землі.

  Галас навколо спочатку непомітного літературного твору здійняли  не спроста, а з великого переляку.  А той переляк від Холодного Яру може бути лише у воргів України. Він породив жахливу і брудну кампанію,  що  ґрунтується на тій же імпортованій з північного сходу збоченській традиції, яка паплюжить та зневажає все українське.

  Українцям намагаються вкотре нав’язати абсурдну думку, що повстанці проти ворогів України «насправді» були.. ворогами українців.  Як це брудно, нахабно і по-совковому. І вся ця метушня довкола  роману цілком вписується в набагато ширший генебний «реформаторський», а по суті антиукраїнський  контекст, яким, немов павутинням, намагається обплутати  українське суспільство влада. Це й позбавлення борців за волю України звань Героїв України, і «адаптація» підручників з історії й літератури на догоду радянським некрофілам, це й закриття «нерентабельних» україномовних шкіл. Іншим брудним кроком є і  рішення про перенесеня пам’ятника Головного отамана Холодного Яру Костя Блакитного з центру на околицю його рідного села Ганнівки на Кіровоградщині.

  В Україні нині системно і невтомно нищаться українські медіа та культура, планово звужується поле застосування державної української мови. А ще на додаток почали волати про ксенофобію?  Злодії, як і годиться, нахабно  волають: «Тримай, злодія!»  Першим заволав  за роман «Чорний Ворон» пан Красовицький, в чиїй  друкарнії, як повідомлялося в пресі, друкувалися фальшиві виборчі бюлетені, дуетом з  паном Табачником, знаним «поборником національних інтересів», щоправда точно не українських. Справжній «чорний ворон» українофобії.

 Василь Шкляр талановито  і правдиво відтворює матеріальні, ідеологічні й мовні історичні реалії, віддзеркалює в діях та діалогах характери різнобарвних історичних персонажів. Те саме, використане Василем Шклярем слово «жид» до форсованої русифікації України і заборони його Кагановичем  аж майже до середини ХХ століття, було  в Україні та в Білорусі, цілком  звичайним і коректним, загальновживаним терміном. Таким же, як у сьогоднішній польській  та чешській мовах. Письменник погрішив би проти історичної  істини й художньої достовірності, якби взявся прилизувати лексику та образи своїх героїв і вживати  невластиві тому часу сучасні слова. З такою логікою нам завтра чи після завтра  заборонять слова «голодомор» та «геноцид» і звелять говорити «турбота партії».

  Чи не тому вже минулого року в день вшанування героїв-холодноярців у село Мельники крім народного депутата України Володимира Яворівського та Героя України Левка Лук’яненка «не поткнувся» жоден з голів РДА, як то бувало раніше. Так і до заборони збиратися там  вже не довго… Москва знову наступає на Холодний Яр, а їй допомогають, як і раніше продажні хохли та ті, які не бажають називатися жидами.  Сутність явища українофобська та неоколоніальна.

 На статті подібні цій йдуть ганебні українофобські коментарі в інтернет-виданнях навість серед ночі. Ворог не спить, йому не до того. Він тримтить, він боїться народного гніву, він зажаханий нескореною  частиною українців,  які вже завтра «розбудять» від сну і іншу частину.