Стверджувати, що українська міліція робить щось не по закону не завжди слушно, бо папери у неї складені та написані справно, як що їх не читати уважно і вдумливо.  Та то вже «дрібниці», де філологічні, де юридичні, але які все ж на повному серьойзі фігурують у нашому повсякденні. Вже півтора місяця, як нібито в Кіровограді вгамувалася справа з «Тризубом», якої ніби і не було. Тобто він засекречено фігурував лише за міліцейськими кулісами.

 Справа почалася з того, що посеред білого дня в Кіровограді зникла людина. Вийшла з роботи купити пару пакетиків кави в робочій одежині і зникла. На роботі занепокоїлися. Почали шукати: дома немає, а домама дружина з малою дитиною на руках. Пошуки увінчалися успіхом лише майже через добу другого ранку. Виявилося, що лідер музично-пісенного гурту «Архів»  Максим Кушнір «схуліганив на вулиці». Розповідати як то було насправді не варто, бо кожний розповідає своє, але що інтелегентна людина посеред біла дня може щось утнути таке, що викликало її затримання зовсім щось неймовірне. На додаток  «заволодівши хуліганом» міліція якось забула порвідомити про це родину, яка хвилювалася черезникнення та шукала його. Дикувато, якось. А може «справа була дуже секретною»? Ну, повірили ми міліції в «хуліганство» Максиима Кушніра, а що далі? Хіба хуліганів допитуюють чи роблять в їх помешканні обшуки? Звичайно, що ні, але все це було насправді.

 Далі про тему допитів. А вона простенька - «Тризуб» та вибухи в Кіровограді напередодні приїзду Президента України. Шукати «винуватців», а по-народному крайніх  стали зь новим завзяттям після підриву бюста Сталіна в Запоріжжі. А от до цього кіровоградський «Тризуб», якого ні фактично, ні юридично в Кіровограді немає, ніхто не згадував!..

 У відповідь на дії міліції громадськість у особі двох партій( зверніть увагу – не «Тризуба», якого немає), а саме УНП, членом якої є Максим Кушнір та ВО «Свобода», яка вирішила і цього разу «впіймати вітер у свої вітрила» пікетувала будівлі ОДА та МВС. Останній, як першій  деякі продажні ЗМІ «всипали» за нібито використання цього випадку з метою власного PR. Зауваження, м’яко кажучи, дикувате. Бо чому б не захищати  порушені права конкретної людини? Але у нас все, як у нас -  всі по таборах, всі на замовленнях.

 Під час пікетування було багато не лище пікетувальників, але і людей у цивільному. То була не лише міліція, але і СБУ, що спостерігало, як інша правоохоронна сторона.Не для преси, представники преси дізналися, що саме СБУ цим і зовсім не займалася. І це тому що СБУ, мабуть точно знала що ніякого «Тризуба» в Кіровограді немає. Але свідущі журналісти розповіли, що руку до «створення» «Тризуба» в Кіровограді  могла докласти саме міліція. Кілька років тому на одному з заходів в Кіровограді зненацька зявилися «Тризубівці», але майже всі вони були «зальотними гастролерами» з однієї з сусідніх областей. Їх «шеф» стояв поруч з людьми в цивільному з МВС. Те стояння було, мабуть, не зовсім простим.  «Цирк поїхав» (вибачте, гастролери), а списки в ті дні нібито «завербованих» у «Тризуб» місцевих однодумців, які з часом мужньо розбіглися, залишилися в певних сейфах, і саме їх звідти дістали зараз та почали з ними «працювати». Після появи на волі Максима Кушніра «пройшли бесіди» і з іншими «товаришами по списку». А через чотирі місяця після кіровоградських вибухів МВС з цього приводу провело для ЗМІ прес-конференцію, на якій головним було слово «шукаємо». Не то смішно, не то сумно, але для міліції не професійно, бо дуже довго. Супертерористи якісь «звалилися на їх голову» в Кіровограді. Слава Богу, не те що не знайшли їх. А те що від вибухів не було жертв, і поки що майже не постраждали невиннні.

 Максим Кушнір від «терористично-хуліганської історії» майже відійшов, але осад є. Ідеш по вулиці, і тут «бац» - одразу хтось тебе ідентифікує  тимм хто ти не є насправді, грати, допити, обшуки. Невже 1937 рік повертається?

 На останок про «Тризуб». Здається його «трамбують» нині за якимось «диким жеребом». Сучасним пурім. Пур- жереб, який випав організації, що здається нині лише надуває щоки та майже схожа на мильну бульбашку. Хто вони нині насправді? Патріоти –так, числені і небезпечні – ні! Нині їх жереб бути пугалом для українофобів. Після смерті свого колишнього керівника професора Василя Іванишина «Тризуб», на жаль, не той, має, здається, не всі зуби на місті. Дай Бог, їм не сховатися остаточно в кущі, як то сталося  з їх однодумцями в більшості областей.  Хлопцям на часі використати несподіваний PR від недолугих представників влади.  Він їх справжній жереб(пур). Україні і сьогодні, як ніколи  раніше потрібні Герої. Слава Україні! Слава Героям!