Над президентом Білорусі Олександром Лукашенком відразу після президентських виборів, що відбулися минулого місяця, почали згущуватися чорні хмари.

Про можливість введення жорстких санкцій проти Лукашенка та інших високопоставлених білоруських чиновників за переслідування опозиції висловився  на початку січня глава МЗС Швеції Карл Більд. А 7 січня постійні представники 27 країн Євросоюзу на засіданні запустили механізм підготовки рішення про застосування ЄС санкцій відносно влади Білорусі.

Нарешті, 12 січня в Брюсселі відбулося екстрене засідання комітету Європарламенту в міжнародних справах, на якому депутати обговорювали вже конкретно, як покарати білоруську владу за репресії після президентських виборів 19 грудня.

«Уряд Лукашенка відчуває нестачу легітимності і тому ЄС повинен без зволікання приступити до перегляду відносин з Білорусюю. Після 19 грудня ситуація змінилася, наші відносини винні це відображати», - заявив на початку свого виступу президент законодавчого органу ЄС Єжі Бузек.

Євродепутати називали Олександра Лукашенка на засіданні виключно «диктатором». І запропонували способи покарання його та інших осіб, відповідальних за репресії проти опозиції в Білорусі: відновити введену у 2006 році і припинену після війни в Південній Осетії заборону на в`їзд до країн ЄС, а також заморозити їх активи в країнах ЄС. Ряд парламентаріїв запропонували виключити або, принаймні, заморозити членство Білорусі в програмі «Східного партнерства» і перестати давати їй кредити. А Єжі Бузек оприлюднив ще й пропозицію про накладення на Білорусь заборони на участь в Олімпійських іграх і чемпіонаті світу з футболу.

Представники ж консервативних партій виступили за ще жорсткіші заходи. «Лукашенко — останній homo sovieticus Європи. Як довго ми терпітимемо диктатуру кубинського зразка в серці Європи?» - обурився депутат від європейських консерваторів і реформістів Чарльз Таннок. «Це кримінальний режим і ми повинні добиватися його зміни», - закликала колег Крістіна Оюланд з альянсу ліберал-демократів.

При цьому євродепутати дружно висловилися за надання всебічної підтримки білоруській опозиції.

Реакція ЄС на події в Білорусі обговорюватиметься на пленарній сесії Європарламенту 17 січня, а також на засіданні міністрів закордонних справ країн ЄС 31 січня. Тому санкції проти Мінська можуть бути введені вже на початку лютого.

Чи мають усі ці події якесь ставлення до України?  Звичайно, мають. Оскільки нинішня українська влада багато в чому копіює останнім часом ставлення Лукашенка до опозиції. В Україні зараз теж переслідують представників опозиції – багато екс-чиновників кинуто за грати за сумнівними звинуваченнями, з інших – зокрема, з екс-прем`єра Юлії Тимошенко - узято підписку про невиїзд і їх регулярно допитують у Генпрокуратурі. І на Заході також усе це чудово бачать.

Причому, Віктора Януковича вже майже безпосередньо попереджають про можливі майбутні санкції. Зокрема, єврокомісар з розширення ЄС Штефан Фюле фактично попередив 12 січня українського президента про ймовірність заморожування розвитку відносин між Брюсселем і Києвом, якщо в Україні не зупинять процес відходу від демократичних цінностей. Про це написала лондонська «Файненшел Таймз».

Єврокомісар фактично підтвердив, коли сказав про небажання «говорити зараз на тему яких-небудь наслідків», які можуть бути, якщо Україна відійде від демократії, що ЄС готує документ з оцінкою політичної ситуації в Україні.

Крім того, видання відзначає, що Штефан Фюле солідаризувався із заявою США про стурбованість переслідуванням української опозиції і обмеженням свободи преси в Україні.

Нагадаємо, днями віце-президент Атлантичної Ради США Деймон Вілсон в інтерв`ю «Голосу Америки» заявив, що дії української прокуратури більше нагадують політичне переслідування, ніж боротьбу з корупцією.

«Ми бачимо сьогодні, що державні інститути використовують для переслідування політичної опозиції...  Це не демократія, якщо після того, як тебе вибрали, ти робиш усе для того, щоб якомога довше утриматися у владі. І сьогодні в Києві є люди, які намагаються це робити», - розповів він.

Також видання приводить думку радника Гельсінської комісії Ореста Дейчаківського про те, що світ добре розуміє, що сьогодні відбувається в Україні. «Якщо члени уряду Януковича думають, що вони можуть водити захід за ніс, то я хочу сказати, що захід усе чудово розуміє. Я ще не зустрів нікого, хто працює з Україною, хто б не думав, що останні кримінальні переслідування уряду Тимошенко є політично мотивованими», - попередив українську владу радник Гельсінської комісії .

Більш того, він заявив, що «якщо ситуація з демократією погіршуватиметься такими темпами як сьогодні, я не думаю, що Європейський Союз захоче мати справу з Україною».

Проте,  Дейчаківський висловив сподівання, що плюралізм української нації, коли половина населення не погоджується з політикою уряду, а також існування хоч і слабкого громадянського суспільства і відносно вільних медіа, дає шанс Україні вистояти і уникнути введення повного авторитарного режиму, на зразок тих, що діють в Росії або Білорусі.

Нарешті, яскравим свідоцтвом того, що демократичний Захід не вірить нинішній українській владі, став факт надання екс-міністрові економіки Богдану Данилишину політичного притулку в Чехії. Крім того, про це ж свідчить доповідь про рейтинги демократичних прав і громадянських свобод від американської неурядової організації «Freedom House», згідно з якою Україну в 2010 році виключили з категорії вільних країн.

Потрібно сказати, що згадування Дейчаківським про події в Білорусі є зовсім не випадковим у контексті описаних вище намірів європарламентаріїв жорстко покарати президента Лукашенка та інших представників білоруської влади. Оскільки абсолютно очевидно, що якщо команда Януковича не прислухається до вимог демократичного світу і продовжить репресії проти опозиції, то її напевно чекають в майбутньому такі самі неприємні санкції, як відносно Лукашенка і його соратників.

Причому, йдеться не тільки про можливість введення заборони для Януковича і осіб з його оточення  нав`їзд до країн ЄС і США. Як проти Білорусі будуть, швидше за все, застосовані економічні санкції, про що говорили європейські депутати на останньому засіданні, так і проти України можуть вжити тих самих заходів.

Треба сказати, що українська влада в цьому плані грає з вогнем. Оскільки, якщо буде, наприклад, припинено допомогу Україні від МВФ, то вітчизняна економіка дуже сильно постраждає від такого кроку.

Нагадаємо, програма stand by, затверджена в липні минулого року, передбачає виділення Україні  $15,8 млрд. Проте поки одержано тільки два транші: $1,89 млрд. і $1,6 млрд.

Якщо ж МВФ раптом оголосить про припинення подальшого фінансування, то по українській економіці тим самим буде завдано жорстокого удару. Відразу ж впаде гривня, а зовнішні позики стануть недоступними. Як наслідок, обвалиться банківська система країни, а потім і вся економіка.

Цікаво, чи усвідомлює всі ці страшні перспективи українська влада, що продовжує наполегливо розповідати про свою відданість демократії, але реально діє в протилежному напрямку?

Олег Литовченко

Фото УНІАН