Каталог статей
Головна » Статті » Україна |
Альбом Гітлера як таємниця художника КДБ Глущенка
Ніхто нічого не зрозумів. Потім якось було не до таємниць спецслужб.
Лише у травні 2005 року, Олександр Скрипник з прес-служби СЗР України,
публікує в газеті «Факти» статтю про співпрацю М.Глущенка з радянською
розвідкою. Нарешті,
наприкінці 2009 року, до Києва приїздить генерал КГБ-СБУ-ФСБ Микола
Голушко, аби презентувати власну книгу «КГБ Украины. Последний
председатель». Почав читати і зрозумів, що коло замкнулося. Хоча мимохідь виринула ще одна сенсація міжнародного рівня – про Гітлера. Отож, що пише генерал Голушко. 1987
року, не називаючи прізвища, він розповів про незвичайного чоловіка.
Той служив у Денікіна, опинився в Польщі, потім у Німеччині. Закінчив
художню академію. Його роботи визнали на Заході, що зробило його
незалежним і популярним. 1940
року, Глущенко встановив контакти з співробітниками Міністерства
пропаганди Німеччини. Від них дізнався про підготовку війни проти СРСР.
Повідомив про це Москву. Одночасно, вирахував альянс закордонних
центрів ОУН з німцями. Перед
самою війною повідомив про масовий друк німецько-українських словників,
карт областей України. Його звіти доповідалися Сталіну особисто. У свій час перший керівник української розвідки Олександр Шарков назвав прізвище Глущенка Миколи Петровича. Згадується зустріч Глущенка з фон Рібентропом і особистий подарунок від Гітлера – альбом акварелей фюрера. Тепер версія Служби Зовнішньої розвідки України. Вони вважають, що Глущенко попередив про початок війни на 5 місяців раніше Ріхарда Зорге. Згадують,
що талановитого хлопця підтримував сам гетьман Скоропадський. І
Володимир Винниченко. А Олександр Довженко допоміг отримати радянський
паспорт. Десь у той час його і завербували. Говорять,
що у 20-х роках ХХ століття, уроки у Глущенка брав Адольф Гітлер. І тут
проходить інформація про альбом акварелей, який Глущенко здав
керівництву радянської розвідки. Цитата: «В
последний день работы советской выставки в Берлине, которую курировал
Глущенко, ее посетило высшее руководство Рейха во главе с министром
иностранных дел Риббентропом. От имени фюрера он поблагодарил всех за
хорошую организацию работы, некоторых наградил грамотами и ценными
подарками, а затем, обращаясь к Глущенко, сказал, что Гитлер высоко
ценит его талант, считает одним из лучших пейзажистов Европы и на
память о пребывании в Берлине дарит ему альбом с собственными
акварельными рисунками. После возвращения в Москву Глущенко передал
этот альбом руководству разведки. Вскоре
с ним пожелал ознакомиться сам Сталин. Лишь через полтора года рисунки
Гитлера вернули Глущенко. Он хранил их всю жизнь, а в 1977 году, после
смерти художника, его жена, по свидетельству Семена Резникова,
коллекционера и близкого друга семьи Глущенко, якобы отдала альбом для
ознакомления в Министерство культуры Украины. Затем им вроде бы
интересовался кто-то из руководства Совмина. Во всяком случае, до наших
дней дошла лишь копия одной акварели Гитлера из всего альбома.» http://www.szru.gov.ua/article.php?item=12&lang=ua&root=4 Виявляється, альбом вцілів! І досі знаходиться у Києві! Коли
я написав ці рядки, зателефонував відомий журналіст-дослідник, керівник
Студії мистецьких ініціатив Олександр Кочубей. Перекинулися якимись
незначними фразами. Я ж на підсвідомому рівні думав про альбом,
випадково про нього згадавши. Сашко вражено притих, розказавши легенду
зразка початку 90-х. Тоді
альбом акварелей Гітлера, незрозуміло через які чиновницькі руки,
потрапив до одного навколомистецького діяча. Той не розумів, що то
таке. Начеб-то існують люди, які тримали альбом в руках. Більше того,
кілька малюнків перефотографували і навіть опублікували у якомусь
маленькому журналі. Про
це почув один дуже потужний глибинний колекціонер, що фанатично збирає
роботи світових класиків на дуже серйозному рівні. Дуже давно збирає!
Це не один з тих дурнуватих скоробагатьків, яких яскраво розводять на
європейських аукціонах… Дуже професійна людина! При цьому абсолютно
невідома широкій публіці. В Україні кілька збирачів світового рівня,
колекції яких стануть планетарною сенсацією у разі оприлюднення. Згодом… Глибинний
колекціонер знайшов діяча. Подивився альбом. Кажуть, викупив за якусь
символічну суму, паралельно його висміявши. Начеб-то, альбом у нього
так і лежить. Нікому не продав, нікуди не вивіз. Як я зрозумів, всі
учасники цієї історії живі. Можливо, після цієї публікації будуть
суттєві доповнення. Хоча, ми не здивуємося, якщо у нашій електронній
пошті виникнуть певні анонімні фотографії… Таке бувало… У
світі спостерігається великий інтерес до епохи Гітлера-Сталіна. Якщо
звичайний кашкет офіцера СС коштує від 10 тисяч доларів, то що говорити
про альбом акварелей самого Фюрера, намальованих особисто! Мільйонів з
п‘ять… Можливо,
почнеться полювання. Але, все не так просто! Адже, формально, альбом
належить нащадкам М.Глущенка! Отже, сумнівно, що цю річ будуть
продавати легально. Значить, час ще не прийшов. Ще років двадцять… Ми
ж думаємо про те, як дістати другий том спогадів генерала КГБ і першого
директора ФСБ РФ М.Голушка. Справа в тому, що ті люди отримали такий
масив інформації, оцінити який через брак часу і секретність, не змогли
фізично. Можливо, ота надмірна секретність їх і згубила. Холодну війну
програли, країну не вберегли… Нам доводиться продиратися крізь
лабіринти залишених ними загадок, аби щось зрозуміти у сучасності,
зазирнути в майбутнє. Секрети КДБ дуже не скоро стануть доступні дослідникам. В принципі, офіцерам саме час писати мемуари… А я продовжую читати перший том… | |
Переглядів: 1056 | Коментарі: 106 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 33 | 1 2 3 4 » | ||||||||||
| |||||||||||
1-10 11-20 21-30 31-33 | |||||||||||