Нинішня влада не просто втомила, але вже навіть почала дратувати своїми туманними розмовами про майбутню пенсійну реформу і, зокрема, про можливе збільшення пенсійного віку.

То прем`єр-міністр Микола Азаров заявляє, що ніякого збільшення пенсійної вікової планки для жінок із сьогоднішніх 55 років до 60 років (як у чоловіків) не буде. Хоча відомо, що в меморандумі між Україною і МВФ це прописано чорним по білому.

То віце-прем`єр-міністр Сергій Тігіпко розповідає, що на цей непопулярний крок влада таки вимушена піти. Тому що, знову таки, цього вимагає МВФ, а без кредитів від Фонду українському уряду не минути лиха.

А президент Віктор Янукович взагалі вважає за краще не висловлюватися чітко з цієї теми, неначе його це не стосується зовсім.

Проте проблема в пенсійній системі України існує, вона величезна і вимагає невідкладного вирішення. Наприклад, сам же глава уряду Азаров недавно розповів, що дефіцит Пенсійного фонду, що фінансується за рахунок коштів держбюджету, зараз складає 69 млрд. грн. Причому, він стрімко росте з року в рік, але при цьому розміри пенсії у переважної кількості числа пенсіонерів мізерні – 800-900 грн. на місяць.

Тому пенсії, звичайно, потрібно неодмінно підвищувати в майбутньому і якомога істотніше, від чого дефіцит Пенсійного фонду продовжить тяжіти до збільшення. Крім того, в Україні з кожним роком стає все більше пенсіонерів по відношенню до працюючого населення, що також створює передумови до браку коштів на виплату пенсій. Загалом, виходить практично замкнуте коло.

Якщо подивитися на розвинені країни, то там пенсійний вік набагато вищий, ніж зараз в Україні. У більшості з цих держав вік виходу на пенсію знаходиться в діапазоні 60-65 років, а в деяких навіть вище.

Але, з іншого боку, і тривалість життя там значно більша, ніж в Україні. Наприклад, у Німеччині зараз тривалість життя у чоловіків - більше 77 років, у жінок – більше 82 років. Тоді як в Україні це близько 62 і 74 років відповідно.

Зараз німці виходять на пенсію у віці 65 років, і в цьому плані українці, зрозуміло ж, не можуть брати з них приклад – з урахуванням великої різниці тривалості життя в Німеччині і Україні. Втім, якщо порівнювати тільки жінок, то картина дещо інша: тривалість життя німкень перевищує пенсійний вік на 17 років, тоді як в українок ця різниця складає 19 років.

Узяти ж приклад із німців у частині пенсійного віку нам потрібно в іншому аспекті.  Так, МВФ пропонує, а український уряд, схоже, зрештою погодиться, підвищити пенсійний вік для українок з 55 до 60 років впродовж 10 років – збільшуючи його на 6 місяців щорічно.

Але таке рішення, зрозуміло ж, дуже болісно буде сприйняте українськими жінками. Особливо неприємним таке нововведення виявиться для українок, яким зараз 40-45 років. Більшість із цих жінок вже мають трудовий стаж не менше 20 років, якого достатньо для отримання пенсії згідно з нині чинним пенсійним законодавством. У разі ж ухвалення нового закону з вищезазначеними нормами їм доведеться виходити на пенсію не в 55 років і навіть не в 57 або 58, а тільки в 60 років. Звичайно, образливо.

Мабуть, розуміючи і враховуючи негативне сприйняття населення подібних непопулярних кроків, у Німеччині ще в 2006 році схвалили пенсійну реформу, що передбачає підвищення пенсійного віку з 65 до 67 років. Проте починати її впровадження було вирішено не відразу, а через 6 років (з 2012 року), щоб народ міг психологічно підготуватися.

Крім того, німецька влада запропонувала дуже плавний режим підвищення пенсійного віку. Він збільшуватиметься щорічно всього на один місяць з гаком впродовж 18 років – до 2029 року.

Припустімо, часу на розгойдування зі стартом такої реформи, як то було в Німеччині,  в України немає. Але зробити більш щадним графік за прикладом німців було б справедливо по відношенню до українських жінок.

Наприклад, збільшення на 5 років пенсійного віку для українок потрібно здійснювати не за 10, а за 20 років. У такому разі щорічно відповідна планка підвищуватимуться не на 6, а на 3 місяці. І тим українкам, яким зараз 45 років, виходити на пенсію доведеться не в 60 років, а тільки в 57,5 років, що хоч трохи легше.

Зрозуміло, що фінансовий ефект для Пенсійного фонду у такому разі буде меншим. Але реформа в українських реформах не повинна обмежуватися лише збільшенням пенсійного віку. Негайно потрібно вжити ще низку жорстких заходів.

Потрібно, нарешті, від слів перейти до справи і анулювати півтора десятки «спеціальних» пенсій, які існують зараз. Крім того, було б розумно і справедливо обмежити розмір максимальної пенсії, скажімо, величиною 10 мінімальних пенсій.

Також не бачиться правильним існуючий сьогодні стан речей, коли офіцери починають отримувати пенсію у віці 45 років. Цю планку потрібно підвищити якщо не до 55, то хоч би до 50 років.

Ще слід змінити порядок виплати пенсій тим громадянам, які продовжують працювати після досягнення пенсійного віку. Тільки тут потрібно чинити дуже обережно. Наприклад, тим, хто досяг пенсійного віку, і хто на роботі одержує багато – скажімо, більше 10 мінімальних зарплат (а так заробляють багато сьогоднішніх парламентаріїв, міністри, заступники міністрів, інші високопоставлені чиновники) – пенсію виплачувати не варто взагалі. А ось людині, яка заробляє, наприклад, усього 1-1,5 тис. грн. і при цьому одержує пенсію в 800-900 грн., пенсію потрібно виплачувати в повному об`ємі. Для якихось категорій працюючих пенсіонерів пенсійні виплати можна скоротити на 30% або 50%.

Якщо пенсійна реформа, окрім підвищення пенсійного віку, включатиме в собі і комплекс подібних заходів, то ефект відчуватиметься негайно. Причому, незрозуміло, чому нинішня влада досі нічого з цього не зробила? Адже Віктор Янукович у своїй передвиборній програмі «Україна для людей», наприклад, обіцяв «відміну пільг при нарахуванні пенсій для високопосадовців»?

Крім того, до скорочення дефіциту Пенсійного фонду приведе швидке збільшення зарплат у країні. І цього треба прагнути.

До того ж завдяки зростанню зарплат можна буде підвищувати і розміри пенсій, які зараз в Україні вкрай низькі. Наприклад, у тій же Німеччині нині середня пенсія дорівнює близько 1 тисячі євро, що значно вище, ніж середня пенсія українців (трохи більше 1 тис. грн.). У цьому плані Україні, звичайно, теж треба брати приклад з Німеччини.

Ігор Котович

http://www.unian.net/ukr/news/news-408144.html