Професіоналізм уряду себе вже показав – через три місяці «посипалися» міністри та віце-прем’єри. Початок побачили, а що буде далі? Далі , здається буде цікаво і зовсім непередбачувано, що хоч в тоталізатор грай. Мине небагато часу і оновлений уряд поіменно можна буде не впізнати. Брак «здорових» кадрів Був не лише проблемою попереднього Президента. Це загальна хвороба України.

 Ми багаті на багатодипломників, але освіта за гроші не завжди є освітою. Освіта та дипломування  зовсім різні речі. Цікаво чути, коли у кандидата у міністри з чотирма дипломами питають у парламенті: «А яка освіта у Вас базова?» А хіба освіта, якщо це освіта насправді може бути вторинною чи небазовою?

 Покупка та підробка дипломів стала прикметою часу. Продадуть у вузі диплом, і спостерігають. Якщо в людини вистачило грошей купити і пристойну посаду, то тоді нею пишаються. Така «підробка» освіти в суспільстві важається чомусь нормальною, головне щоб «купили» її з потрібних рук, а не з «лівих» чи внаслідок великого вміння майстрували диплом самі.

 Дико, коли за виготовлення дипломів навіть в ПТУ  нашого міста вимагають з батьків по 300 гривен, а за вступ туди ж 500… А потім чомусь дивуємось, що життя не таке, і декому на нього ну просто не вистачає коштів. А як вистачить, коли критична маса Остапів Бендерів у освіті критично зашкалила? На часі вводити спецкурси з організації афер, суперафер та «чесних способів заробляння грошей». Теоретикам таких курсів вже цілком справедливо гроші дістануться без усякого сумніву чесно.

  Повернувшись до кадрових проблем уряду, захоплююче читати варианти рокіровок, які в принципі нічого на краще не змінять, бо на зміну академікам прийдуть «проффесори», дипломи та одногрупників яких довго та без всякого успіху будуть розшукувати.

  А взагалі то в житті навпаки – розшукують одногрупники, щоб в ювілейний рік дипломування наввипередки прозвітувати карєрним зростанням та  ностальгійно позгадувати студентські роки…

  Дивлячись на свої дипломи старого зразка, сам себе питаю: «Хто я ? Бакалавр чи магістр? Чи на  часи самопроголошуватись «доктором філософії»?»  Ні, поки що я дипломований безробітний, що не став за прилавок торгувати дрівбязком, а пішов давно-давно у журналісти, і працював у штатах газет до тієї самої пори, поки правду стало писати «небезпечно для трудової зайнятості». А кажуть, що брак кадрів в Україні… А  як же з морем силенним безробітних та трудовою міграцією за кордон ?

 В уряді розберуться без нас… Жоден безробіний там роботу не отримає, а країна з захопленням спостерігатиме за ротацією нових-старих кадрів з певних партійних резервів.

 Академік Семиноженко без роботи не залишиться, як мільйони українців, бо якщо він «недостатньо рішучий» для уряду, йому знайдуть «нерішучу» роботу хоча б в тій же академії наук, де він вже академік.