Янголи літають над засніженими казковими будиночками, випікають печиво для дітей, ховають у скриньку подарунки, проносяться на санчатах через різдвяні ліси, кружляють навколо лускунчиків та олов’яних солдатиків. Янголи водять хороводи, катаються на дерев'яних конячках, граються ляльками й дерев'яною залізницею. І лише на віконці з цифрою 24 вони дзвонять у дзвіночки, коли перед прикрашеною ялинкою з'являється немовля Христос. Так виглядав перший різдвяний календар мюнхенського видавця Ґергарда Ланґа.

Bildunterschrift: Großansicht des Bildes mit der Bildunterschrift:  Різдвяний календар виготовлений у видавництві Richard Sellmer Verlag

Сто років тому такий календар з'явився вперше. Діти мали вирізати надруковані картинки і власноруч вклеювати їх у підготовлені 24 віконця. У віконцях можна було прочитати невеличкі римовані рядки, придумані самим видавцем. Різдвяний календар виявився на стільки популярним, що впродовж наступних тридцяти років його регулярно перевидавали, з'являлися нові моделі. І вже в 20-х роках доводилося вибирати між великою кількістю найрізноманітніших різдвяних календарів. Так з Мюнхена різдвяні календарі поширилися по всьому світу.

Праотець Діда Мороза

Також зображення Ніколауса, або, як кажуть в Україні, Святого Миколая, з мішком з подарунками за плечима пішло гуляти по планеті саме з Баварії. Принаймні так стверджує мюнхенський теолог й етнолог Крістоф Штурцедер:

Bildunterschrift: Großansicht des Bildes mit der Bildunterschrift:  Так Ніколаус виглядає в Німеччині

«Звичайно Ніколаус є праотцем Діда Мороза. Спочатку він з'являвся в строгому єпископському вбранні. В 19-му столітті його зображення, однак, сильно змінилося – завдяки Мюнхену. Моріц фон Швіндт представив його на графічному малюнку не в ризі, а в міховій шапці і червоному кожусі». Отже, відомий в усьому світі Дід Мороз, що посміхається з реклами Кока-Коли, своє коріння має в Мюнхені.

Традиція ж відраховувати дні, які лишилися до Різдва, сягає звичайно ще глибше в історію. Особливо дітям не терпиться, адже на них чекають подарунки. «Є різні традиції, мета яких - скоротити таке очікування, - продовжив Штурцедер. - У деяких регіонах на початку передріздвяного часу виставляли порожні ясла, в які на Різдво клалася маленька лялька, як символ немовля Христа. Якщо діти робили якийсь хороший вчинок, то їм дозволяли щодня класти в ясла одну соломинку. Чим краще діти себе поводили, тим потім м'якше було лежати в яслах Христу».

Розмальовувати танки мало хто хотів

Bildunterschrift: Großansicht des Bildes mit der Bildunterschrift:  Сьогодні різдвяні календарі бувають різні

За часів Другої світової війни нацисти заборонили виготовлення різдвяних календарів. Виняток тоді зробили тільки для мюнхенського видавництва Franz Eher Verlag, де вийшла друком також книга Гітлера «Mein Kampf». Різдвяний календар, випущений цим видавництвом, показує дітей, які сховалися в бункері. Дітям пропонували розмальовувати зображення танків, підводних човнів, торпед. Але такий календар не користувався популярністю і після падіння нацистського режиму про нього швидко забули.

Купуючи сьогодні різдвяний календар, очі просто розбігаються – такий величезний вибір: це і шоколадні календарі – щодня по новій шоколадці з якимось казковим мотивом; і календарі-іграшки – щодня нова маленька іграшка; календарі-рецепти; календарі-конструктори. Останнім часом, однак, знову можна знайти й передруки самих перших різдвяних календарів мюнхенського видавництва Ґергарда Ланґа.

Автор: Володимир Медяний

Редактор: Наталя Неділько   http://www.dw-world.de/dw/article/0,,3876311,00.html