Слідами Гітлера і Доктора Менгеле

Це розслідування почалося на Печерську. За кілька днів ми вийшли на Аргентину, Парагвай, Бразилію, Росію, Ізраїль, Канаду, США, Німеччину… Нині маємо повноцінний міжнародний детектив, здійснили сенсаційну знахідку і знаходимося на порозі значного відкриття. Можливо, кількох… Якщо не перешкодять загадкові люди, які кинулися вслід за нами  заплутаними слідами таємниць Адольфа Гітлера і зловісного Доктора Йозефа Менгеле.

Особливого колориту цій інтризі надає момент старту. Презентація книги останнього голови КДБ УРСР і першого керівника ФСБ РФ М.Голушка у Центральному музеї Збройних Сил України. Була присутня вся керівна еліта КДБ-СБУ. Я потрапив туди напіввипадково, отримавши замість двох, лише перший том спогадів старого кагебіста. Почав читати, співставляти відомі і нові факти. Зачепився за епізод з альбомом малюнків Гітлера, подарованого Ріббентропом штатному розвіднику, художнику М.Глущенку в Берліні, перед війною. У 1977 році, після смерті митця, альбом таємниче зник. І почалося…

Отже, спершу про розшуки альбому. Виникла версія, що він опинився в руках якогось посередника. Кажуть, що кілька фото малюнків і невелика стаття, на початку дев‘яностих, опублікована у якомусь україномовному журналі. Потім виник якийсь глибинний колекціонер, який викупив альбом. І начеб-то він і досі у нього…

Іншу версію підкинули колишні офіцери КДБ. Було зроблено майстерну копію альбому, яка і знаходиться у невідомого нам колекціонера, а оригінал вивезли емігранти до Ізраїлю і дуже вдало продали якомусь місцевому олігарху. Потім альбом опинився в Канаді. Був кілька разів перепроданий. Нині, можливо, у якогось колекціонера в США.

Ще одне припущення – альбом і досі спокійно лежить в архівному фонді Мінкульту України чи  Ради Міністрів УРСР. Можливо, у якомусь архіві Москви... Питань більше, ніж відповідей…

Ми знаємо, що паралельний пошук альбому почав якийсь загадковий колекціонер. Про їх успіхи поки що нічого не знаємо.

Знаково, що після серії наших публікацій про М.Глущенка, зафіксовано підвищення попиту на його роботи, а значить і ціни. Хоча, нам від того…

У попередніх статтях, я попереджав про законні права нащадків художника. Виявилося, дуже вчасно.

Як нам стало відомо, одна архівна установа України, де зберігаються картини Глущенка, отримала позов від нащадків митця, що нині мешкають за кордоном. Здається, у США. Хочуть повернути певні картини. На вимогу суду, архівісти вже склали перелік картин, які у них знаходяться.

Справа обіцяє бути резонансною. Може бути прецедент повернення…

Враховуйте дуже високу вартість картин Глущенка на світовому антикварному ринку…

Альбом Гітлера художник нікому не дарував, офіційно не передавав. Значить він є законною власністю родини. Ще раз підкреслю, вартість такого лоту на міжнародних аукціонах може сягнути мільйонів…

Які висновки? Якщо альбом Гітлера, з колекції Глущенка, перебуває в якомусь державному архіві чи музеї, то там він, швидше за все і залишиться. Шанс його отримати, після виснажливих судових розглядів, мають лише нащадки. Якщо знайдуть…

У випадку зберігання альбому в приватній колекції, потрібно ще довести, що маємо справу з оригіналом альбому Фюрера! Дослідити його шлях. Знову суди… Чим все завершиться – невідомо.

Вже впевнено можна стверджувати, що альбом Гітлера так і залишиться легендою сірої зони історії. У найближчі роки він не буде засвічений у пресі. Його час ще не настав. Хоча, може бути все, що завгодно… Є люди великої Закуліси…Почекаємо!

А от історія пошуків картин зловісно-геніального Доктора Менгеле, лише починається.

Тут альбом Гітлера став каталізатором.

Представник журналу «Музеї України» в Німеччині Микола Кайзер, випадково вийшов на слід легендарного Доктора Йозефа Менгеле, нацистського вченого, що проводив жахливі експерименти на в‘язнях концтаборів.

Десь в далеких горах Баварії є кілька сіл, де Менгеле, виправивши документи на Фрідріха Менгеле, переховувався після війни під виглядом втомленого художника. Аби підтримати легенду, активно малював. Мандруючи від поселення до поселення протягом чотирьох років, Менгеле написав кілька десятків картин.

У 1949 році, секретний підрозділ СС «Одеса» переправив його до Латинської Америки. Вислизнувши з пастки «Моссаду», доктор прожив насичене життя. Картини залишилися у далеких гірських містечках Баварії.

Микола Кайзер знайшов і викупив одне полотно, знявши покази старезного діда, у будинку якого, певний час квартирував Менгеле.

Звівши до купи всю доступну нам інформацію, ми зрозуміли, що провівши цілеспрямований пошук, зможемо зібрати сенсаційну колекцію найзагадковішого нацистського злочинця всіх часів!

Вирушивши в Альпи, Микола Кайзер вражено дізнався, що в кількох містечках вже побували дивні люди, яких дуже цікавлять картини періоду 1945-49 років! Місцеві бюргери почали звертати увагу на пейзажі, які десятиліттями висять у них в кімнатах…

Скоріш за все, полювання почали члени якогось давнього містичного германського ордену. Можливо, якась неонацистська організація…

Ми достеменно знаємо, що крім базових публікацій на сайті «Музеї України», кількох передруків на дружніх ресурсах, статті в паперовій версії журналу, який ще не дійшов до передплатників, матеріалів більше не було! Звідки дізналися? Моніторять за пошуковими словами?  І хто може так швидко, взимку організувати пошук?

…Здається, на стартовій презентації було забагато генералів спецслужб…

Наша команда поки-що отримує справжню насолоду від рівня сюжету цієї пригоди. З дрібниці розпочалося таке захопливе міжнародне розслідування. Підняли глибинні історичні пласти.

Альбом Гітлера не знайшли, але картину Доктора Менгеле викупили. І жоден з опитаних нами експертів не може скласти їй ціну. Вперше!

Головне, отримали нові факти для майбутніх розслідувань! Дивлячись на похмурі обличчя друзів-журналістів, які зірваними голосами щось хриплять про якісь вибори між ніхто і ніким, тихо раджу вивчати історію світового масонства. Розгадка майбутнього там, у далекому минулому… Не чують!

Ми продовжуємо пошуки у сірій зоні історії.

Віктор Тригуб, редактор журналу «Музеї України»