Увага до активізації українсько-німецького співробітництва, передусім інвестиційного, невипадкова. Вітчизняні бізнесмени надають співпраці з Німеччиною важливого значення, вбачаючи в ньому ефективний механізм інтеграції в європейський і світовий бізнес. Справляючи визначальний вплив на соціально-економічні процеси в ЄС, ця країна може взяти на себе історичну відповідальність за його східний вектор. Зокрема, сприяючи Україні на шляху інтеграції до європейського співтовариства. Адже вже нині бізнес-громадськість Німеччини бачить у нашій країні партнера, не сумніваючись ані в європейському виборі України, ані в серйозності намірів поглиблювати присутність німецьких компаній і капіталу на вітчизняному ринку.

Відбулася предметна розмова з аналізом практики німецьких і українських підприємств із залучення й реалізації інвестицій в Україну, механізмів і методів активізації цього процесу, його законодавчого забезпечення, використання альтернативних інструментів фінансування, економічної безпеки бізнесу в Україні в контексті розширення ЄС. У результаті німецькі підприємці дійшли висновку: працювати в нашій країні з її нинішньою законодавчою базою стало простіше й надійніше. Думку своїх співвітчизників із цього приводу озвучив голова правління Німецько-українського форуму Маттіас Кляйнерт, відзначивши, зокрема, що за два останні роки Україна досягла помітного прогресу, трансформуючись економічно й політично. В наявності стабільне зростання ВВП, упевнено нарощуються обсяги промислового виробництва, збільшується платоспроможність внутрішнього ринку. Поряд із цим спрощено митне й податкове законодавства, помітно просувається оптимізація правової бази боротьби з відмиванням «брудних» грошей.

Усе це, звісно, чудово. Але в такому разі чому убогий струмочок західних інвестицій досі не перетворився на повноводний потік? Звинувачувати в цьому закордонних інвесторів — однаково, що нарікати на дзеркало. Українські підприємці добре розуміють: причини немічності інвестиційного процесу знаходяться тут. Загальновідомо, в Україні відсутня розумна та зважена інвестиційна законодавча база, немає ефективних механізмів забезпечення безпеки бізнесу, особливо малого й середнього підприємництва. Підприємці переконані, що усунути ці недоліки можна лише шляхом формування розумних правил гри на економічному бізнес-просторі, і прагнуть до ефективного діалогу між владою і бізнесом, покликаному забезпечити оперативне та своєчасне розв’язання його проблем.

Зі свого боку, їхні німецькі колеги вважають: попри чинники, які стримують інвестиційний потік, із часом співпраця німецького й українського бізнесу набуває дедалі системнішого характеру. Це переконливо засвідчує успішна реалізація спільних проектів із участю таких німецьких компаній, як «Метро Cash & Carry», «Леоні АГ», Комерцбанк, страховий концерн «Цюріх Груп». Німецькі підприємці мають намір і надалі зміцнювати свої позиції на українському ринку.

Про заплановане збільшення обсягів інвестицій заявив, зокрема, Комерцбанк, котрий вклав торік в українську економіку майже 4 млрд. євро. «Леоні» вже найближчим часом приступить до реалізації спільних проектів у Західній Україні й інвестує у виробництво 25 млн. євро. «Метро Cash & Carry» 2004 року інвестує в сферу оптово-роздрібної торгівлі близько 50 млн. євро.

Вітчизняні підприємці вітають ці наміри, адже співробітництво з німецькими бізнесменами базується на принципах партнерства та взаємної вигоди. Приміром, в оптово-роздрібному торговельному центрі «Метро», побудованому на німецькі інвестиції, до 90% товарів — українського виробництва.

Голова Українсько-німецького форуму президент УСПП Анатолій Кінах надає роботі «круглого столу» виняткового значення, вважаючи його потужним стимулом до якісного прориву в українсько-німецьких відносинах, пожвавлення інвестиційної й торговельно-економічної співпраці між підприємцями обох країн. На його думку, саме цей напрям є визначальним у діяльності Українсько-німецького й Німецько-українського форумів, які методами народної дипломатії зміцнюють довіру як між підприємцями обох країн, так і між нашими державами в цілому.

Учасникам «круглого столу» також представили низку інвестиційних проектів. Так, закрите акціонерне товариство «ЗАЗ» запропонувало власну програму розширення складання й виробництва автомобілів відомих зарубіжних марок. СП «Технології й інвестиційний консалтинг» презентувало пілотний проект створення привабливого інвестиційного іміджу регіону, розроблений разом із Дніпропетровською облдержадміністрацією та включений у програму «Інвестиційний імідж України». Проект створено на виконання указу Президента України «Про додаткові заходи з залучення іноземних інвестицій в економіку України». Він передбачає поліпшення бізнес-клімату регіону шляхом створення привабливого іміджу на базі сучасного інструментарію планування й аналізу ефективності інвестицій.

Українсько-німецький і Німецько-український форуми підтвердили свою готовність і надалі наповнювати реальним економічним змістом роботу над виконанням політичних договорів між главами держав та урядів. Саме в такому контексті слід сприймати їхню спільну заяву Президенту України Л.Кучмі й канцлеру ФРН Г.Шрьодеру з проханням про підтримку проекту «Одеса—Броди». В умовах розширення ЄС, підкреслюється в заяві, цей проект необхідно розглядати як невід’ємну складову енергетичної безпеки Європи.

На фото: голови українсько-німецького і німецько-українського форумів Анатолій Кінах і Маттіас Кляйнерт: мета зрозуміла, завдання визначено.