Під імперським іменем Єлисаветград місто на Інгулі пережило аракчеєвщину, заборону української мови і школи, низку єврейських погромів, три революції, світову війну, перший радянський голод. Але чогось прихильники цієї назви вважають, що лише з її поверненням тут стануть рівнішими дороги, тротуари перестануть захоплюватися кіосками, сквери – супермаркетами, ціни на комунальні послуги – меншими, пісенний репертуар у "маршрутках” – українським, приміщення академічного драмтеатру – діючим, Ковалівський парк – затишним. А ще кажуть, сніг тоді почне облітати місто, а отже й не лежатиме копицями на зупинках. Зрозуміло, що тоді не буде чому танути, а отже й дахи не протікатимуть.

Таким чином, обласний центр може запатентувати винахід на вирішення водночас усіх проблем. Належить він нашим політикам, які "згори”, а не під тиском пенсіонерів, пішоходів, травмованих зимою на слизьких тротуарах, покупців, вчителів, лікарів хочуть терміново перейменувати Кіровоград. Чому терміново? Підозрюємо, щоб патент не "запозичили” в Донецьку, Волгограді, Калінінграді, Одесі, Кірові. Дивись, там захочуть стати юзівцями, царицинцями, кенігсбергівцями, хаджибейцями, в’ятичами за тиждень, а не за якийсь місяць, "виділений” нашою міською владою для обговорення ідей перейменування в трудових колективах.

Зауважимо, що депутати на виборах обіцяли ощасливити кіровоградців. Тепер передумали і вирішили служити кіровоградцям?

Заслуговує на увагу принципова позиція фракцій міської ради депутатів комуністів і соціалістів, які виступають проти перейменування міста, намагаючись акцентуватися на соціальних проблемах, захищаючи інтереси лівих та лівоцентристських виборців. Інші фракції, згуртувавшись навколо імперського "Єлисаветграда”, не виявили інтересу до організації обговорення пропозицій щодо української (Новокозачин, Українослав, Тобілевичі, Винниченківськ, Кропивницьке) чи хоча б нейтральної (Златопіль, Інгульськ) назв. Це засвідчує відсутність політиків українського спрямування у міській раді, навіть серед однопартійців депутатів обласної чи Верховної рад. Серед останніх, скажімо, В. Яворівський, В. Погрібний, Р. Колісниченко, М. Надєждін та інші колеги неодноразово виступали з позиції: обласному центру незалежної України – українську назву. Тож на наступних виборах українці скоріш за все, віддадуть голоси за "Свободу” чи Українську народну партію, котрі поруч із соціалістами та комуністами можуть увійти до міськради, за рахунок зменшення числа "єлисаветградців”.

І останнє. Зміна назви обласного центру стосується і можливої назви області. Але поцікавитися думкою районів, міст і сіл чи офіційною позицією обласної ради міська влада не спішить.