Легенда про «діамантовий танк»

Таємниці Третього Рейху вперто не відпускають нашу команду. Історія розкішна! Знову загадки, гігантські скарби і сподівання на те, що багатство поруч – лише протягни руку… Чомусь ось такі оповідки найбільше хвилюють як підлітків, так і солідних дядьків. Іноді, деякі кидають все і вирушають у незвідані далі. Отримують купу пригод та приємні спогади, які надихають все життя. Є що розказати дітям і онукам… А незнайдені скарби так і залишаються міфами, зігріваючи кров новим шукачам пригод.

…Одного разу я випадково доторкнувся до цієї теми і все. Вийти з цієї містики неможливо! Скарби Кубанської республіки, золото Сагайдачного, Мазепи, Полуботка, Січі описані у динамічному стилі, моментально стали легендами, живуть чудернацьким Інтернет-життям, періодично повертаючись до мене у вигляді дивних публікацій, телепрограм, запрошень,  зустрічей, а відповідно, нових неймовірних історій. І ти змушений знову до цього всього повертатися – бо люди, виховані на наших казках щодня прагнуть дива. На жаль…

Що відбувалося після моєї скромної появи у програмі «Паралельний світ» на СТБ, можна написати окрему статтю. Зрозуміло, говорили про скарби. Великі скарби. Навіть дуже великі. Глядачі тему переосмислили, засипавши мене «точними» координатами ще більших «багатств».

Було кілька «випадкових» зустрічей з невипадковими людьми.

Саме тоді і розповіли про діамантовий танк.

У 1944 році, Червона армія стрімко наступала. Гітлерівці, відповідно, відходили. Зрозуміло, не з порожніми руками. Вивозили все, найбільш цінне. Враховуючи те, що у 1941 році, війна почалася дуже несподівано, евакуювати всі цінності з України не вдалося.

Фашисти заволоділи багатьма колекціями, архівами, дорогоцінностями…

Блукають дуже мутні розповіді про певні кількості золота, діамантів, срібла, які хтось десь приховав, а німці знайшли.

Ми не зрозуміли, куди поділися певні експонати з музеїв України. Київ, Дніпропетровськ, Харків, Житомир, Вінниця, Хмельницький, Львів, Одеса… Морок часу…

Вивезли дуже багато чого…

Десь у лютому-березні 1944 року, щось аж дуже цінне завантажили у танк «Тигр І». Екіпаж замінили на двох офіцерів СС.

Боєкомплект і все зайве вигрузили.

Де це все відбувалося, поки що не знаємо.

Супровід -  ще один танк і кілька мотоциклістів.

Нас намагаються переконати, що вантаж був золотий і діамантовий. Не то щось забране з музеїв України, не то коштовні прикраси розстріляних і відправлених у концтабори.

Ні підтвердити, ні спростувати нині нічого не можна.

Якщо офіцери виходили кудись на нічліг, єдиний не заблокований люк заварювали. Секретність і охорона були неймовірними.

У якомусь містечку, загін переправлявся через ріку мостом. Налетіли радянські літаки. Почався обстріл. Танк із скарбом заглох. Аби врятуватися, машина супроводу просто зіштовхнула його з мосту разом з есесівцями.

За переказами, десь на дні якоїсь ріки той танк і лежить…

Ми погортали книги, зазирнули в Інтернет. Нічого не знайшли.

Почали розпитувати.

Колишній військовий розповів, що кілька років тому, дивні люди вгатили купу грошей у пошуки німецького «Тигра» із завареними (!) люками у місті Бар Вінницької області!

Танк впав у воду під час бомбардування.

Після війни, старий міст розібрали, а обломки якраз і скинули на танк. Знайшли ж його випадково. У місті завівся маніяк, вбив дівчинку, а тіло скинув у ріку. Та зачепилася сукнею за ствол гармати… Так все і відкрилося.

Мені здалося, що я почув різні інтерпретації однієї історії про один і той самий танк.

Саме під Вінницею була легендарна ставка Гітлера «Вервольф»! А вже довкола неї блукає чимало оповідань про скарби. І золото, і бурштин, і діаманти…

Бар - якраз по дорозі на Захід…

В цей час телефонує один відомий тележурналіст і питає, що робила під час війни якась магічна група загадкового інституту «Аненербе» на Рівненщині, Хмельниччині і Вінниччині… Ну, про те, що вони були на Кубані і під Запоріжжям на Кам‘яних могилах, я чув, а про той регіон – не знаю…

Інший дослідник відразу загрузив розповіддю про 36 контактерів з космосом, число яких незмінне завжди. І вони, начеб-то не здогадуються, хто вони. Тільки дізнаються – відразу помирають. Саме через них, інопланетні колишні господарі Землі, передають науково-технічну інформацію Обраним… Якщо знищити хоча б одного такого ламедвавника, цей світ впаде. І начеб-то колись, під Баром такий контактер жив… Саме за ними полювала інквізиція, Гітлер, Сталін, КГБ… Раз світ стоїть – не знайшли. Інформацією про це володіють лише члени світового уряду та деякі масонські лідери, починаючи з 30 градусу…

Крім «Аненербе» це все вивчав суперсекретний підрозділ «Мангуст». Цікавилися в СВР…

До речі, звернули увагу, після розвалу СРСР, більшість генералів КГБ відкрито вступили до деяких масонських лож… Чому?

Є безвідмовний метод вербовки високопоставлених чиновників. Їм коротко розповідають СПРАВЖНЮ історію людства і щось СТРАШНЕ показують… Саме так, за переказами, королева Англії завербувала Генсека ЦК КПРС М.Горбачова…

Тут слід зупинитися. Занесло у мою рідну сіру зону історії… Знаю багатьох, хто може цю тему дуже розгорнути. Чомусь мовчать.

…То що перевозив той загадковий «діамантовий танк»? Чому саме про нього скільки чуток?

Хто що знає про гучну експедицію до славного містечка Бар?

Чомусь у всіх цих розповідях фігурує колишній Міністр оборони, а нині нардеп і генерал К…

Питань знову у кілька разів більше, ніж відповідей. Чи є тут реальні свідки і чи ризикнуть вони щось сказати?

Прийшла весна. Знову потягло у мандри.

Глянув фотографії. Красиве містечко Бар. І недалеко – колишня ставка Гітлера.

Діамантовий танк.

Чи не рвонути нам в експедицію…

Віктор Тригуб, редактор журналу «Музеї України», Президент Музею слідопитів