Ця стаття написана у відповідь на статтю українського президента Віктора Януковича, опубліковану в «Уолл Стріт Джорнал» минулого тижня. Вона була підготовлена Тимошенко в одному із київських слідчих ізоляторів, в якому вона опинилась в рамках судового процесу проти неї за звинуваченнями  у перевищенні посадових повноважень. 

 Минулого тижня на сторінках цього видання президент України Віктор Янукович заявив про те, що «Майбутнє України – в Європейському Союзі». Такі настрої цілком відповідають настроям частини дипломатичної спільноти, але ми живемо в добу піару, тому навіть найгірші тирани можуть виглядати такими красномовними та далекоглядними. У своїй статті Янукович говорив про партнерство із Заходом, яке б виходило за межі стратегічних та економічних інтересів, про «спільну культуру цінностей та відданість демократії, правам людини і миру у світі». Однак, факти його поганого управління свідчать зовсім про інше.

З моменту свого приходу до влади 19 місяців тому Янукович запровадив механізми, які асоціюються з радянською автократією. Сьогодні Янукович має абсолютний контроль над виконавчою, законодавчою та судовою гілками влади. Парламент перетворився на орган для автоматичного затвердження його рішень, а служба безпеки займається придушенням інакомислячих.

Ключем до цього стало його одноосібне рішення на самому початку його президентства скасувати конституційні зміни 2004 року. Це рішення було затверджене поспіхом реорганізованим Конституційним Судом. Таким чином, країна повернулась до домінантної президентської форми правління, що існувала до Помаранчевої революції. Одним розчерком пера Янукович значно розширив власні повноваження.

Але його зневага до конституційного правління цим не обмежилась. У квітні минулого року Янукович подовжив термін оренди Росією військово-морської бази у Севастополі, основній базі російського Чорноморського флоту, попри чіткі положення в Конституції, якими забороняється розташування іноземних військових баз на території України.

Тим часом до країни повернулась цензура у ЗМІ. В Індексі свободи преси 2010 Репортерів без кордонів Україна скотилась на шокуючі 42 позиції. Журналісти, науковці, студенти, активісти, малі підприємці та діячі опозиції стикаються із утисками і залякуваннями за те, що наважуються висловлювати свою думку. Невже це – та «сучасна і динамічна» країна, яку обіцяє Янукович?

Звичайно, Януковичу намагається намалювати для свої міжнародної аудиторії безхмарну економічну картину. Він говорить про зростання малого бізнесу, але забуває розповісти про те, що його уряд запропонував новий податковий кодекс, який змусив мільйон українців, переважно власників малого бізнесу, протестувати на вулицях минулого листопада. В ЄС малий бізнес відповідає за 57% ВВП. В Україні ця цифра становить 17% та, за оцінками київського неурядового фонду «Спочатку люди!», завдяки політиці Януковича частка малого бізнесу у ВВП України може впасти до 11%. Президент також говорить про збільшення на 35% прямих іноземних інвестицій в 2010 році, але за перші три місяці 2011 року вони скоротились на 73,75%.

Ми щиро віримо, що майбутнє України лежить в Європі. Наш уряд продемонстрував нашу відданість цій ідеї, ставши ініціатором переговорів щодо Глибокої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ЗВТ) з ЄС, які мають бути завершені до кінця поточного року. І хоча ми не хочемо, щоб показові політичні судові процеси проти Тимошенко та її колег стали на перешкоді європейському шляху України, варто зазначити, що ніколи раніше ЄС не укладав таку далекосяжну угоду про глибоку зону вільної торгівлі з недемократичною державою. Нажаль, саме такою сьогодні стає Україна.

Наслідки регресу України можуть бути величезними для вкрай-необхідного зближення Європи з іншими східноєвропейськими країнами. Події в Україні також торкнуться європейських компаній, які покладаються на верховенство права, включаючи принцип справедливого, неупередженого та незалежного суду, для захисту своїх інтересів.

Так само, дотримання верховенства прав та захист прав людини матиме важливе значення для фанатів, які з’їдуться до України наступного літа, щоб вболівати на Чемпіонаті Європи з футболу Євро-2012. Навряд чи нашій країні потрібні кадри на телебаченні на зразок тих, що транслювались з мітингу на День незалежності минулого тижня, коли жорсткі спецзагони міліції розприскували сльозогінний газ в обличчя мирних протестувальників.

Янукович справедливо закликає до покращення відносин з Росією, зазначаючи, що по енергетичній безпеці країни занадто часто завдавали удару дипломатичні сварки з нашим східним сусідом. Тоді дуже дивним виглядає те, що єдиним, що отримав Янукович в обмін на подовження терміну оренди Росією бази у Севастополі, стала тимчасова знижка на російський газ. Замість того, щоб відучити українську промисловість від дешевого газу, щоб зробити її більш енерго-ефективною та конкурентоспроможною на світовій арені, Янукович повертається до радянської економіки штучно здешевлених енергоносіїв.  Київ повинен покращити свої відносини з Росією,  але це необхідно робити на базі взаємної довіри, поваги та чесності.

Янукович агітує за потребу в подальших реформах управління, бізнесу та судової системи. Він правий, але з огляду на те, що цей режим свідомо проігнорував рекомендації Венеціанської Комісії Ради Європи щодо судової реформи, важко сприймати такі заяви серйозно.

До того ж, яким чином можна примирити його удаване прагнення справедливої та незалежної судової системи з політично-вмотивованими переслідуваннями опозиції? Окрім Тимошенко за ґратами перебувають 10 інших колишніх членів нашого уряду, проти всіх них тривають судові процеси. Декого з них було затримано ще минулого літа за безпідставними звинуваченнями. Справжньою причиною цих дій є те, що режим Януковича прагне помститись, а також придушити опозицію напередодні парламентських виборів наступного року.

Америка та Захід – не захисники України, вони можуть лише багато в чому допомогти зберегти нашу демократію. Але ми благаємо читачів не вірити в пусті і фальшиві обіцянки Януковича. Нашій країні, нашому народу та громадянському суспільству потрібен ваш голос, щоб ми  власними силами були здатні допомогти самим собі. Якщо ми працюватимемо разом задля зміцнення спільних цінностей й інтересів, якщо ми уникатимемо пропаганди і говоритимемо чесно, Україна зможе відродити свою демократію та забезпечити своє місце в Європі та у світовій спільноті демократій.   

Юлія Тимошенко, Григорій Немиря, «Уолл Стріт Джорнал»