Großansicht des Bildes mit der Bildunterschrift: 80 відсотків українського рапсу експортується до країн ЄС

Мешканці північнонімецького містечка Ульцен обурені мільйонними втратами міської казни через невдалий інвестиційний проект в Україні. Комунальне підприємство вклало гроші у вирощування рапсу на Рівненщині.

 

У мерії Ульцена - містечка поблизу Гамбурга із населенням у 30 тисяч жителів - напередодні глобальної фінансової кризи запанував «дух глобалізації». «Для забезпечення резервів сировини» місцева комунальна компанія, однією з головних функцій якої є забезпечення городян водою, теплом і електроенергією, вирішила вийти на зовнішні ринки. Спільно з компанією Sustainable Bio Energy Holding GmbH комунальне підприємство, яке на сто відсотків належить громаді, вклало понад чотири мільйони євро у вирощування рапсу і пшениці в Україні.

Сировина мала постачатися до Ульцена і використовуватися для виробництва палива. Однак за декілька років проект так і не став прибутковим, а місцевим мешканцям уривається терпець. Це і не дивно – вони бояться, що внаслідок провальних інвестицій можуть зрости тарифи на комунальні послуги. Тим часом міська рада схвалила виділення на проект чергового мільйона. Ідентичну суму вкладе й інший партнер – комунальне підприємство містечка Швебіш Галь.

Комунальне марнотратство

Експерт Німецько-українського аграрного діалогу Ганс Вільгельм Штрубенгофф в інтерв’ю Deutsche Welle причиною невдачі назвав «дуже непродуманий» інвестиційний проект, нав’язаний комунальним політикам «ділками, які хотіли заробити на хвилі загального захоплення виробництвом біопалива». 

Bildunterschrift: Großansicht des Bildes mit der Bildunterschrift:  У Німеччині і свого рапсу немало «Концепція, на мою думку, дуже сумнівна. Крім того, було чимало помилок у реалізації. Інвестори взяли в оренду чималі площі земель, які вже багато років не засівалися. Аби отримувати з них врожай, довелося спочатку вкласти чимало грошей. Крім того, ділянки надто розкидані – комбайни під час збирання врожаю більше їздять з одного поля на інше, ніж вони працюють безпосередньо на зборі врожаю», - каже Штрубенгофф.

Він розповідає, що координатором проекту в Україні на першому етапі взагалі був практикант. «Якби це були їхні власні гроші, а не комунальні, вони би не ставилися до проекту так легковажно і не поскупилися би на послуги серйозних консультантів. Адже Україна – непростий ринок», - додає німецький експерт.

Ганс Вільгельм Штрубенгофф називає проект комунальників з Ульцена прикладом непродуманого інвестування. За його словами, в Україні успішно працюють декілька десятків німецьких фермерів, чимало з них займаються й виробництвом біомаси з використанням німецьких технологій. «Адже сільське господарство – це не фондова біржа, - каже Штрубенгофф. - Якщо вкладаєш у цю сферу гроші, купуєш землю – ти маєш сам на ній працювати, лише тоді буде результат». На думку експерта, виробництво біомаси в Україні має великий потенціал.

«Рапсу у Німеччині вистачає»

Bildunterschrift: Großansicht des Bildes mit der Bildunterschrift:  Ульцен - мальеньке містечко у Нижній Саксонії - "закопало" мільйони на українських полях «Я знаю багато компаній, які конкурентоспроможні на ринку рапсу в ЄС. 80 відсотків українського рапсу без мита експортується в країни Євросоюзу, де з нього виробляється біодизель. Але це абсолютна дурниця – інвестувати величезні гроші у вирощування рапсу в Україні, сподіваючись отримати дешевшу сировину, ніж той самий український рапс, якого і так навалом на ринку ЄС», - дивується Штрубенгофф.

У Німеччині тонна рапсу на даний момент коштує 420-430 євро, а в Україні – 400. Різниця якраз і полягає у витратах на транспортування. Тобто жодного сенсу ризиковані інвестиції ульценців не мають, констатує Штрубенгофф. Він переконаний, що політики у мерії міста просто стали жертвами «біодизельної бульки», яка луснула кілька років тому. Тоді здавалося, що за біодизелем майбутнє, а вже невдовзі сировина стане дефіцитом. «Тепер політики продовжують вкладати гроші з міської казни у проект лише через страх визнавати, що їхня ідея провалилася», - підсумовує експерт.

«Краще піти»

Менеджмент Sustainable Bio Energy Holding GmbH вже заявив, що наступного року планує скоротити посівні площі в Україні з майже дванадцяти до семи тисяч гектарів. Утім, на думку Ганса Вільгельма Штрубенгоффа, краще ульценцям було би визнати нарешті помилку і взагалі піти з України.

Найперспективнішими для інвестування галузями Штрубенгофф називає тваринництво, насамперед вирощування свиней, а також вирощування олійних культур та пшениці. Вигідними можуть бути і проекти в біоенергетиці. «Але тут треба мати ноу-хау, а не просто прийти і засіяти все рапсом», - підсумовує німецький експерт.

Автор: Євген Тейзе

http://www.dw-world.de/dw/article/0,,6294170,00.html